Ось і настає той день, коли ви потрапляєте в категорію людей, іменованих пенсіонерами.
І вік тут зовсім навіть не так вже важливий. Він може бути різним, та й причини виходу на пенсію бувають, м'яко кажучи, «відмітними». «Так, тепер я, на жаль, Пенсія» - подумають одні, згадуючи свої колишні трудові будні. А інші навпаки, зберігаючи блиск очей, скажуть, що життя тільки починається. Так, звичайно, не багато хто може похвалитися відмінним здоров'ям. А якщо уявити себе ще й літньою людиною, тут можна зовсім вже впасти духом. І самим того не усвідомлюючи, засудити себе на старість і в'янення. Не варто робити цієї помилки. Не дозволяйте собі кинути кермо і відправити свій «корабель» по дорозі життя без капітана і управління. Будуйте плани, думайте про майбутнє, про тих, хто вас оточує або може бути поруч з вами. Звичайно, чим далі займатися, вирішити належить кожному самостійно. Зазвичай це відбувається само собою. Людина, струснувши з себе тягар відповідальності і робочих турбот, просто починає робити те, що йому більше подобатися. Як правило, це ті справи, які прийнято величати як хобі. Люди, знайшовши себе в новій справі, швидко досягають успіху. І це не дивно, адже їх ніхто не змушував прийматися за працю, це їм просто подобатися. Однак існує небезпека, що все-таки, улюблена справа може розподобатися через відсутність мотивації. Адже роблять вони свою роботу не заради результату, а щоб час провести. Одним із мотивів може стати той факт, що ваша справа комусь потрібно, що те, що ви робите, приносить користь іншим людям. Тим самим ви відчуєте себе потрібним і корисним людиною. І чим більше ви робите, тим більшим ви потрібні. А якщо це так і результати вашої праці дійсно затребувані, то є сенс задуматися про перевтілення вашого хобі в невелике підприємство, так прямо і скажемо в бізнес. «Ну, от знову працювати, знову приймати відповідальність», - скажуть пенсіонери. Так-то воно так, а не в русі чи полягає життя. Прокидатися вранці і знати, що живеш, не дарма і тебе знають і цінують за те, що ти можеш дати іншим. Іноді й болячки стають менш помітними і самотність не так часто відвідує. Ви знову купуєте сенс життя, з'являються нові ідеї, мозок починає працювати і організм теж береться за справу. Как не странно, вашому тілу теж потрібен мотив, щоб відновлювати нові клітинки і підтримувати життєздатність. «А хто тут судді?» - Запитаєте ви. Та ми самі, готові засудити себе на нудне проведення часу, сумне очікування кінця життя. Пора задуматися про це і винести собі виправдувальний вирок.