Навігатори відрізняються один від одного форма-фактором, набором функцій і параметрами. У поєднанні один з одним все це визначає область застосування приладу. Одні навігатори зручніше використовувати в транспорті, інші більше підходять для піших прогулянок.
Інструкція
Пішоходу найбільш зручно користуватися мобільним телефоном з вбудованим GPS-приймачем. Такі, наприклад, багато апаратів середнього класу, що випускаються компаніями, Nokia, Samsung, HTC, а також всі телефони лінійки Apple iPhone. Можливість установки програм сторонніх виробників дозволяє використовувати на таких телефонах картографічні програми Google Maps, «Яндекс.Карти», «Карты@Mail.Ru» та інші. Ці програми доступні для більшості сучасних мобільних ОС, зокрема, Andriod, iOS, Symbian. Якщо немає безлімітного інтернету, а оператор - «Мегафон» або «Білайн», найбільш зручні «Яндекс.Карти», оскільки їх можна налаштувати таким чином, щоб інтернет-трафік в домашньому регіоні був безкоштовним. Використовуючи спеціальний кронштейн, мобільний телефон можна закріпити і на велосипеді, а відходячи від нього, скажімо, в магазин - знімати апарат і забирати з собою. А ось автомобілістам такий сурогат навігатора протипоказаний - у нього маленький дисплей, а голосові підказки відсутні, а постійне зосередження погляду на екрані замість дороги небезпечно.
При відсутності в телефоні вбудованого навігаційного приймача його можна підключити зовні. Апарат для цього повинен мати інтерфейс Bluetooth. Використовуючи зовнішній приймач, що підключається по цьому інтерфейсу, перетворити в навігатор можна навіть дуже дешеві телефони - аби підтримувалася установка програм на платформі J2ME. Важливо лише не забувати вчасно заряджати не тільки телефон, а й зовнішній приймач. Він може бути, наприклад, моделі GlobalSat BT-368, Jet! Bluetooth GPS Sirf Star III. А деякі такі приймачі можуть заряджатися не тільки від мережі, але і від вбудованої сонячної батареї, наприклад, Qstarz BT-Q815.
Масові автомобільні навігатори найчастіше працюють під управлінням особливої версії ОС Windows CE. Деякі моделі середнього класу використовують кілька більш вимогливу до ресурсів операційну систему Android, а в деяких присутні обидві системи, які можна запускати по черзі (наприклад, GlobusGPS). Незалежно від ОС, ці прилади спроектовані так, що функція навігації є в них основною. У якості ж допоміжної в них нерідко передбачається функція MP3-плеєра, що працює в фоні. Існують прилади з інтерфейсом Bluetooth, що підключаються до мобільного телефону для завантаження з інтернету інформації про пробки (наприклад, Prology iMap-540SB), а також апарати з вбудованим GPRS-модулем (зокрема, Pocket Navigator GS-500). Незважаючи на наявність акумулятора, користуватися автомобільним навігатором в якості портативного не рекомендується: заряду вистачить від сили на півгодини.
Коли від навігаційного пристрою потрібна значна тривалість роботи від однієї зарядки, виручають так звані «возвращателі». На згадку такого мініатюрного приборчика з чорно-білим екраном карта місцевості не закладена зовсім. Опинившись в об'єкта, до якого потрібно повернутися, користувач натискає кнопку, і координати точки, де він зараз перебуває, запам'ятовуються. У міру віддалення від неї запам'ятовується і маршрут. Після цього, слідуючи підказкам «возвращателя», можна повернутися назад. Приклади таких приладів - Master Kit MT1031, Orient NG1.
Точність визначення координат навігатором помітно підвищується, якщо апарат здатний приймати сигнали супутників ГЛОНАСС. З автомобільних приладів таку функцію має, зокрема, Explay GN-520, а з мобільних телефонів - МТС 945 ГЛОНАСС.