ЯК правильно писати по-староруський Ер' та інші непотрібні літери

В кінці 1980-х років відродилася мода на стару орфографію. Правила дореволюційного правопису в основному стосуються букв, що позначають звуки, які втратили своє колишнє звучання або писалися для підкреслення зв'язку кирилиці з грецькою абеткою.

Інструкція

За правилами дореволюційної орфографії твердий знак ставилося після кінцевих приголосних. Якщо ж слово закінчувалося на м'який знак, півголосних «й» або голосну, твердий знак не ставилося. Цей знак в кінці слова - пам'ять давніх часів. Закритих складів у старослов'янській мові не було, тобто всі склади закінчувалися на голосний. Літери "ь" і "ь", що не мають звучання сьогодні, були тоді цілком звучними. Голосна буква "ь" позначала короткий «и», а «ь» - короткий, але чутний звук «і».

Буква «O» (фіта) писалася в словах грецького походження. Перевірити її написання можна було по латинській транскрипції. Для тих же, кому ця мова не знайомий, підійдуть французьку або англійську. Якщо у відповідному слові в цих мовах варто поєднання «th», пишемо по старорусски «?», Наприклад, theater -? ЄАТР. У старій російській абетці ця літера називалася «ферт». Існує вислів «ходити фертом», що означає подбоченясь, ніби буква «Ф». Її прабатько - грецька «фе». Звук, що позначався цією літерою в західних мовах, транскрибуватися поєднанням «ph», тому по старорусски писали фонограф' (phonograph) і філософ' (philosoph).

Буква «іжиця» - теж грецьке спадщина. Вона писалася подібно грецької «?» (Іпсилон), виголошувалася як середнє між «ю» і «і». У словах грецького походження «іжиця» писалася замість «і».

Літери «i» та «і» у грецькій абетці позначали два різних звуки, однак до часу правління Петра I їх перестали відрізняти на слух. Буква «i» писалася для позначення звуку «і» в слові «мiр» (в значенні «всесвіт»), у поєднанні з іншими голосними: «імперiя», «Россiя».

Закінчення «-його» і «-ого» до реформи писалися під наголосом як «-яго» і «-аго». Так від Володимира Даля російському народу у спадок залишився «Словник Живого велікорусскаго мови». Закінчення «-ві» і «-ие» середнього і жіночого роду замінювалися на «-ия» і «-ия». «Неї» і «її» у жіночому роді писалися як «нея» і «ея».