В благоустрій Мюнхена вклали колосальні кошти, побудувавши метро, безліч нових готелів, реконструювавши центральну частину міста. Був зведений величезний олімпійський стадіон на 80 тисяч місць з оригінальним дахом, що нагадує павутину, а також цілий ряд інших спортивних об'єктів, на яких належало змагатися учасникам ігор. Причому всі ці об'єкти були обладнані найсучаснішими на той момент технічними пристроями.
Церемонія відкриття Олімпіади відбулася 26 серпня. У змаганнях взяли участь 7170 спортсменів, які боролися за 195 комплектів медалей. Збірна СРСР виступила блискуче, завоювавши більше всіх золотих медалей - 50. У команди США, яка зайняла друге місце, їх виявилося 33.
На жаль, цей чудовий спортивне свято виявився затьмареним трагедією. На світанку 5 вересня палестинські терористи, проникнувши в Олімпійське селище, вбили двох членів ізраїльської спортивної делегації і взяли в заручники ще дев'ятьох. Терористи зажадали звільнити кілька сотень ув'язнених, а трохи пізніше висунули додатково вимога - надати їм літак до Каїра, а також можливість безперешкодно дістатися до аеродрому разом із заручниками. В результаті квапливо спланованою і недостатньо професійно проведеної рятувальної операції загинули всі дев'ять заручників, п'ять терористів і один поліцейський. Трьох терористів вдалося захопити живими.
Перед членами Міжнародного Олімпійського Комітету (МОК) постало дуже серйозне питання: як відреагувати на це кричущий інцидент, чи продовжувати гри або завершити їх? До того ж багато спортсменів, у тому числі вцілілі члени збірної Ізраїлю, оголосили про свій від'їзд з Мюнхена. Після нелегкої дискусії та одноденної перерви МОК прийняв рішення продовжувати Олімпіаду. Змагання завершилися 10 вересня.
Ця трагедія призвела до того, що на наступних Олімпіадах різко посилилися заходи безпеки, особливо на території Олімпійських сіл. Також у багатьох країнах були створені спеціальні антитерористичні підрозділи.