На жаль, багато документальних свідчень про обрання Михайла на царство було піддано ґрунтовному редагуванню або знищено. Однак можна простежити реальний хід подій по вцілілих свідченнями, наприклад «Повісті про Земському соборі 1613».
У жовтні 1612 козацькими загонами князя Трубецького й ополченням під проводом Дмитра Пожарського штурмом узяли Китай-город. Була вирішена доля польського гарнізону. Спочатку Кремль покинули російські бояри, присягнули раніше польському королевичу (Пожарський обіцяв їм недоторканність). Серед них був молодий Михайло з матір'ю, що відправився в свою вотчину під Костромою. Слідом склав зброю і залишив Кремль польський гарнізон.
Не ясно, чим керувалися Трубецькой і Пожарський, коли відмовилися від переслідування зрадників, але саме ця обставина створила передумови для подальшого розвитку подій. Влада в цей період належала тріумверату, що складається з Мініна, Пожарського і Трубецького. Однак формальним главою держави став князь Дмитро Пожарський, якого і готували в нові царі. Але цьому перешкодила непрощенна помилка з його боку - розпуск ополчення. Основною військовою силою тоді стали загони Дмитра Трубецького, утримувані в Москві можливістю грунтовно поживитися.
Головним завданням стало обрання нового царя. На нараді московських станів був постановлено скликання на Земський собор депутатів від усіх станів, за винятком монастирських і боярських селян. У роботі Собору, на який з'їхалося близько 800 чоловік, взяло участь багато бояр, які присягнули раніше Владиславу. Вони чинили тиск, під яким кандидатури Трубецького і Пожарського були заблоковані. Одна з двох сформованих на Соборі угруповань висувала кандидатуру іноземця - шведського королевича Карла Філіпа, інша виступала за обрання государя з числа російських кандидатів. Першу кандидатуру підтримав і Пожарський.
У підсумку Собор прийняв рішення вибирати правителя з російських кандидатур: бояр, князів, татарських царевичів. Досягти єдності довго не вдавалося. Тоді й висунули кандидатуру Михайла Романова, якого активно підтримували козаки.
Прихильники Пожарського запропонували обговорити кандидатів з москвичами і жителями найближчих регіонів, зробивши двотижневу перерву в роботі Собору. Це стало стратегічною помилкою, оскільки боярська угруповання з козаками мали для організації агітації набагато більше можливостей. Основна агітація була розгорнута за Михайла Романова. Бояри вважали, що зможуть тримати його під своїм впливом, тому що він дуже молодий і недосвідчений, а головне, вільний від присяги Владиславу. Головний аргумент бояр - передсмертне бажання царя Федора Івановича передати правління своєму родичу патріарху Філарету (Федору Романову). Патріарх нудився тепер у польському полоні, а тому потрібно віддати престол єдиному його спадкоємцю - Михайлу Романову.
Вранці, в день виборів козаки і простолюдини мітингували, вимагаючи обрання Михайла. Можливо, мітинг був вміло організований і згодом став головним аргументом для твердження, того, що кандидатура Романова була висунута всенародно. Після обрання Михайла Романова царем, у всі кінці землі російської відправили сповіщають про те грамоти.
Як добути вугілля в Minecraft
Що таке грошова реформа
Як робити трюки з йо-йо
Як навчитися спілкуватися з протилежною статтю
Чому не відкривається сторінка в інтернеті
Хрізотілцементние труби: види, монтаж, застосування в будівництві
Як лікувати застуду у хом'яка