? ЧОМУ зазнали невдачі реформи Хрущова

«Хрущовська відлига» заслужено вважається одним з найбільш спірних періодів радянської історії. Ініціатива Хрущова була цілком ясна: допомогти державі зробити інтенсивний крок у світле майбутнє, поліпшити якість життя за допомогою новаторських і несподіваних рішень. На жаль, здійснити це не вийшло через маси причин, про які написано не один том наукових праць.

Якщо спробувати узагальнити всі дії тодішнього лідера держави і знайти в них головне, то основною причиною провалу реформ можна вважати консерватизм. Він проявлявся як у самому Микиті Сергійовича, так і в його оточенні.

Хрущовим була задумана маса змін: він планував реорганізувати господарство, зробити економічну систему на крок ближче до ринкової, влити свіжу кров в партійний апарат і поліпшити рівень життя населення. Однак ліберальні цілі вступали в різке протиріччя з тоталітарними способами впровадження реформ.

Чудовим прикладом тому служать перестановки в народному господарстві. Спробувавши піти від неповороткою адміністративної економічної моделі, Хрущов лише змінив зовнішній вигляд системи, ніяк не чіпаючи її суть. «Зверху» все так само чинили «плани виробництва», які потрібно було виконувати незалежно від умов. Жодного ринкового механізму фактично не з'явилося.

Будь благая ініціатива приймалася сиюминутно і радикально. Це не тільки вносило плутанину і безлад, але ще й викликало відторгнення у рядового населення, звиклого до сформованого порядку речей. Після кількох десятків років тоталітаризму люди були не готові до нав'язуються різким змінам.

Намагаючись торкнутися всі сфери життя, Хрущов насправді торкався і дратував всі верстви населення. Держапарат боявся перестановки кадрів, керівники підприємств - постійних економічних переробок, інтелігенція - ідеологічних рамок, а робітничий клас - підвищення цін і обмежень на приватне господарство. Таким чином, до середини 60-их лідерові вдалося повністю позбутися чиєїсь підтримки.

Можливо, цього б не сталося, якби Микита Сергійович не був так расторопен. Ідеї, які він намагався реалізувати, були по суті необхідні державі (як вже згадана економічна реформа). Але їх починали втілювати ще до того, як встигали ретельно продумати. Якби зміни привносились поступово, залишалося б куди більше простору для їх своєчасного зміни і поліпшення.