Про що розповість штрих-код

Перші три знаки в цифровому значенні штрих-коду є кодом регіонального представництва асоціації (перфікс національної організації), в якій зареєстрований виробник продукції. Більшість підприємств вважають за краще реєструватися в представництві асоціацій своїх країн, але що асоціація не накладає заборону на реєстрацію підприємства в іншій країні, тому за першими трьома цифрам не можна визначити країну виробництва товару.

Коди, що починаються з двійки (префікси від 200 до 299), зарезервовані окремо. Ці коди використовуються підприємствами для власних цілей, зазвичай для роздрібної торгівлі і позначають ціну, вагу та інші параметри. Їх використання за межами підприємства забороняється, вони ніде не реєструються і не регулюються сторонніми організаціями.

Наступні 4-6 цифр є кодом виробника (реєстраційний номер виробника товару). Кожному регіональному префіксу виділено для реєстрації від десяти тисяч підприємств до мільйона. Довжина даного поля залежить від регламенту регіонального представництва. При більшому розмірі поля можна зареєструвати і більше підприємств, але тоді кожному підприємству дозволено зареєструвати меншу кількість товару (наступні цифри). Таким чином, якщо кодом підприємства є 6 цифр, тоді кожному підприємству виділена можливість для реєстрації 1000 товарних одиниць.

Код самого товару становить наступні 3-5 цифри. Довжина цього сегмента залежить від того, яка була обрана довжина коду підприємства реєстратором в якості базової. При цьому цифровий код товару ніякого смислового чинника не несе. Асоціацією рекомендується послідовне присвоєння кодів товарам, у міру випуску нових видів продукції без вкладання в цей код будь-якої певної смислового навантаження. Це лише порядковий номер товарної одиниці, який комп'ютер терміналу в магазині елементарно бере з власної комп'ютерної бази, де і зберігається найменування та ціна товару.

Остання цифра є контрольним числом і використовується для перевірки правильності зчитування штрихів сканером. Знаходяться на парних місцях цифри складають і множать на 3. Далі складають цифри, що стоять на непарних місцях. Потім підсумовують результати і залишають у підсумковій суми лише цифру, що знаходиться на останньому місці. Потім цю цифру віднімають з 10. Отримана різниця і є контрольним числом, яке має збігатися з тим, що зазначено останнім у штрих-коді.