Куди піти працювати студенту

Варіант 1. Некваліфікований працю.
Студент може піти працювати туди, де немає якихось вимог до освіти та кваліфікації найманого працівника. Студент може влаштуватися офіціантом, продавцем, промоутером, телефонним оператором або кимось ще, для кого навчання проходить прямо на робочому місці. Ця умова часто обмовляється в оголошеннях роботодавців, які зацікавлені у новій робочій силі. Але тут є свої нюанси. Для того, щоб мати можливість вчитися і працювати одночасно, треба шукати зайнятість з гнучким робочим графіком. Не всі роботодавці готові піти на це, тому при співбесіді студенту обов'язково потрібно обговорити з потенційним наймачем цей момент. Інший нюанс - своєчасність оплати праці. Роботодавець зацікавлений в тому, щоб заощадити на оплаті праці непрофесіоналові. Тому при укладенні трудового договору необхідно з'ясувати всі умови оплати праці. Інший момент - взагалі наявність трудового договору. Ні в якому разі не можна погоджуватися на роботу, де відмовляють в укладенні такого.

Варіант 2. Працевлаштування за фахом.




Це дуже складний варіант працевлаштування для студента. Рідкісний роботодавець погодиться взяти на роботу, наприклад, економіста з неповною вищою освітою, та ще й з гнучким робочим графіком. Але якщо студент має намір працювати за фахом уже до отримання ним диплома про вищу освіту, то йому доведеться серйозно попітніти, доводячи свою профпридатність. Доведеться пройти безліч співбесід, пройти через безліч відмов і, як це найчастіше буває, погодитися на менш вигідні умови праці, ніж хотілося б. Але в цьому випадку у студента з'являється серйозна перевага перед іншими майбутніми його колегами за фахом - він уже фахівець. І цьому є підтвердження - запис у трудовій книжці. Тому, якщо вже дипломований фахівець піде зі свого першого місця роботи, де він вже працював за фахом, і захоче влаштується на новому місці, то у нього буде серйозна перевага перед іншими випускниками ВНЗ його спеціальності.

Варіант 3. Свій бізнес.
Це вкрай цікавий спосіб заробити гроші для студента. Але на відміну від перших двох способів працевлаштування, все буде залежати від особистої ініціативи людини, від його поточних знань і навичок. Для організації власної справи, незалежно від його специфіки, доведеться пожертвувати частиною навчального часу. Або всім часом, якщо йдеться про оренду якогось приміщення, працевлаштуванні власних співробітників і т.д. Тому потрібно зважити всі плюси і мінуси, перш ніж братися за це. Інша справа, якщо мова йде про бізнес, який ніяк не прив'язаний до конкретного місця, часу і людям. Це інтернет-підприємництво, виконання різних робіт на дому, надання різних послуг віддаленим клієнтам. Найкращий приклад подібної зайнятості - професія фрілансера. Це може бути написання замовних текстів певної тематики, написання програмного забезпечення, виконання перекладів з іноземних мов і т.д. Все залежить від навичок самого студента. Плюсом такої зайнятості є те, що якщо випускнику ВНЗ не вдасться влаштуватися на роботу за фахом, то без роботи він все одно не залишиться, адже є справа, якою він любить і вміє займатися.