Причини і симптоми холециститу

Жовчний міхур має грушоподібної форми, розташовується в правому підребер'ї, щільно прилягаючи до печінки. Його основною функцією є накопичення і зберігання жовчі, а також її викид в процесі травлення. Обсяг жовчного міхура досить малий і складає всього 60 мл, однак жовч, яка перебуває в ньому, сильно концентрована і необхідна для нормальної роботи всього шлунково-кишкового тракту.

Причини запалення жовчного міхура

Існує два різновиди холецистита: гострий і хронічний. Перший представляє найбільшу небезпеку, тому що під час нападу існує ризик виникнення перитоніту. Однак хронічний холецистит теж вимагає спостереження та лікування, так як запалений жовчний міхур є не тільки осередком інфекції, але й своєрідною «бомбою сповільненої дії». Раптове загострення хронічного холециститу може призвести до печінкової кольці і становити загрозу життю.

Основною причиною виникнення холециститу є інфекція. Вона може потрапити в жовчний міхур через кишечник, а також з потоком крові або лімфи. Додатковим фактором розвитку запалення може бути поганою відтік жовчі, який розвивається внаслідок:

Холецистит може бути ускладненням ентероколіту, панкреатиту, апендициту, а також дисбактеріозу кишечника. Крім того, патогенна флора може проникнути в жовчний міхур з сечостатевої та дихальної системи.

- неправильного харчування;
- малорухливого способу життя;
- спадкової схильності;
- вроджених аномалій розвитку жовчного міхура і жовчовивідних проток;
- зміни мікрофлори шлунково-кишкового тракту;
- порушення обміну речовин;
- ферментної недостатності;
- жовчнокам'яної хвороби.

Крім того, відтік жовчі може порушуватися у вагітних жінок, а також людей, які страждають ожирінням.

Симптоми холециститу

При запаленні жовчного міхура не виникає якихось специфічних симптомів, нетипових для інших захворювань шлунково-кишкового тракту. Саме тому для постановки діагнозу потрібна консультація гастроентеролога або терапевта і комплексне обстеження. Лікар може припустити холецистит при наявності наступних скарг:

- різка або тягне біль під правим ребром і нижче, що концентрується не тільки в боці, але й віддає в область лопаток, плеча та передпліччя;
- зміна смакових пристрастей, а іноді і повна втрата апетиту;
- металевий присмак у роті;
- нудота, нерідко супроводжується блювотою;
- печія;
- відрижка;
- проблеми зі стільцем (можливі як запори, так і діарея).

Крім того, про запалення жовчного міхура в деяких випадках може свідчити жовтяниця, підвищення температури тіла, біль при глибокому вдиху, що підсилюється після прийому їжі.

Діагностика холециститу

Діагностика холециститу здійснюється лікарем після огляду пацієнта і проведення додаткових обстежень. До них відносяться:
- загальний і біохімічний аналіз крові;
- аналіз крові на цукор;
- аналіз калу на яйця глистів;
- бактеріологічне та мікроскопічне дослідження жовчі;
- ультразвукове дослідження органів черевної порожнини;
- рентгенологічне дослідження (при підозрі на жовчнокам'яну хворобу);
- дуоденальне зондування (проводиться при відсутності каменів);
- гастроскопія (ЕГДС).

Перераховані обстеження не завжди проводяться в повному обсязі. У деяких випадках для постановки діагнозу лікаря досить укладання узі, аналізів крові та очного огляду.

Лікування холециститу

При наявності ознак холециститу, а також лабораторного підтвердження інфекції потрібне лікування антибіотиками. Крім того, проводиться терапія, спрямована на поліпшення відтоку жовчі і відновлення прохідності жовчовивідних проток (спазмолитические і жовчогінні засоби).

Величезне значення має лікувальна дієта, яка полягає у відмові від наваристий бульйонів, гострих, копчених, солоних і смажених страв, кислих ягід і хлібобулочних виробів. До дозволених продуктів відносяться вегетаріанські супи, висівки, приготовані на пару м'ясо, риба і птиця, макарони, крупи, компоти і киселі. Харчування має бути дробовим і частим. Якщо живіт продовжує хворіти незважаючи на проведене лікування, дієта може бути посилена.

При наявності каменів у жовчному міхурі, а також при відсутності ефекту від медикаментозної терапії лікар швидше за все запропонує хірургічне лікування. Воно полягає у видаленні жовчного міхура під загальним наркозом. Операція може бути порожнинної і лапароскопічної.

Людині, що переніс видалення жовчного міхура, показана довічна дієта. Крім того, бажаним буде вживання жовчогінних трав, таких як безсмертник, деревій, звіробій, кукурудзяні рильця, польовий хвощ і т.д.