Причини і симптоми аденоміозу

Причини і симптоми

Як правило, причинами аденомиоза виступають гормональні порушення і збої в роботі імунної системи або спадкова схильність. Особи, які страждають ожирінням, також входять до групи ризику даного захворювання. Серед причин можна також відзначити:

- пізній початок статевого життя;
- пізні пологи або ускладнення в період вагітності;
- неодноразові аборти і часті вискоблювання;
- використання оральних контрацептивів і маточнх спіралей;
- запалення придатків і кровотечі через проведення хірургічних операцій або гормональної терапії;
- важка фізична робота або, навпаки, малорухливий спосіб життя;
- захворювання кишечника, гіпертонія і екстрагенітальні захворювання;
- погана екологія.

Основний специфічний ознака аденомиоза - рясність і тривалість менструальних кровотеч, що призводить до недокрів'я на грунті залізодефіцитної анемії. Це призводить до появи сонливості, загальної слабкості, збліднення шкіри, розвитку різних інфекційних захворювань, задишки, запаморочень і падінь працездатності. Перед настанням місячних з'являються характерні виділення. Також виникає метрорагія - маткова кровотеча, що виникає в середині менструального циклу.

Серед характерних ознак також виділяють так званий «больовий синдром», який також припадає на передменструальний період. Виразність болю визначається місцем розташування відбувається патологічного процесу. Наприклад, найбільші больові відчуття будуть виникати при ураженнях перешийка матки.

У хворих аденоміозом також є підвищена болючість під час статевого акту, що особливо сильно відчувається в період перед настанням місячних. Важливо відзначити, що поява симптомів залежить від ступеня розвитку захворювання і його поширеності по клітинах матки.

Варто зауважити, що в більшості випадків перші стадії аденоміозу можуть протікати безсимптомно.

Форми і ступінь вираженості

Розрізняють дифузний, вузловий і змішаний аденомиозе. При дифузному виникає освіту в ендометрії своєрідних «сліпих кишень», які проникають в шари матки з порожнини, що також підвищує розвиток свищів у стінках органу. Вузловий аденоміоз характеризується утворенням вузлів різної величини при попаданні залозистогоепітелію в м'язовий матковий шар. Змішана форма виникає при комбінації дифузійної і вузловий різновиди захворювання.

Виразність аденомиоза визначається за глибиною проникнення в маткові шари ендометрію. При першого ступеня клітини розростаються по підслизовому шару матки. II ступінь виражається в попаданні ендометрію в м'язовий матковий шар. При III ступеня захворювання патологія розростається практично по половині м'язового шару матки. Переходячи на IV ступінь, клітини ендометрію потрапляють в серозну маткову оболонку і далі розростаються по області малого тазу. Це призводить до системних поразок, для виправлення яких може знадобитися екстрене медичне втручання. Наприклад, може виникнути кишкова непрохідність (при ендометріозі ШКТ) або гемоторакс (при попаданні клітин в легені). Аденоміоз останній стадії також може спровокувати утворення ракових клітин.

Діагностика та лікування

Діагностика захворювання проводиться в кілька етапів. Спочатку проводиться первинний огляд у гінеколога за допомогою спеціальних дзеркал. Захворювання може бути виявлено вже на цій стадії обстеження і згодом призначається лікування.

Найчастіше аденоміоз визначається під час УЗД. На екрані відображається структура поверхні матки, де можна помітити деформації, відсутність чітких меж між м'язовою тканиною органу і з'єднувальним шаром, наявність вогнищ запалення. Під час обстеження також можна помітити ассиметрию матки, якщо спостерігається вростання ендометрія тільки з однієї із сторін.

Також в діагностиці захворювання часто використовується гістероскопія. Під час процедури визначаються вогнища - «червоні точки» ендометрію, що говорить про вростанні сполучної тканини в м'язовий шар. При неможливості постановки точного діагнозу іноді призначають МРТ.

Дане захворювання не вийде вилікувати самостійно, а тому при появі перших симптомів завжди слід звертатися за допомогою до фахівців.

Лікування від захворювання призначається залежно від віку жінки, загального стану її здоров'я, ступеня ураження органів. На перших стадіях доступно медикаментозне лікування, спрямоване на нормалізацію гормонального фону і відновлення імунної системи. Також можливе застосування народних методів при терапії захворювання спільно з медикаментозними препаратами або після закінчення їх прийому. Самі по собі народні засоби при даної хвороби не мають належного ефекту.

Починаючи з третьої стадії хвороби рекомендують хірургічне втручання, обсяг якого визначається залежно від ступеня патологічних процесів. Операція покликана відновити анатомію органу і повернути репродуктивну функцію. Іноді здійснюється електрокоагуляція пошкоджених ділянок. Часто застосовують повне видалення матки, якщо є ураження на більшій частині органу та загроза життю пацієнтки.