Чому Плутон - карлик?

Причиною рішення про причислення Плутона до карликових планет стали прийняті на тій же асамблеї 2006 критерії, за якими визначається належність космічного тіла до класу планет. Одним з них є те, що орбіту планети не може перетинати інший об'єкт, а орбіта Плутона перетинається Нептуном.

Карликові планети

Плутон належить до числа тих планет, існування яких спочатку було підтверджено за допомогою розрахунків і тільки потім вона була зафіксована телескопом. Для визначення розмірів далеких планет і відстані до них використовуються закони Кеплера і Ньютона. За допомогою законів Кеплера доведено, що орбіти планет не мають форму правильного кола. Закони Ньютона визначають взаємодія двох планет на основі їх маси і їх відстані один від одного. Чим більше маса планет, тим сильніше вони притягуються, чим менше відстань між ними, тим більше що діє на них сила тяжіння. На основі цих законів вчені вирахували передбачувану орбіту руху Урана, яка тоді вважалася останньої планетою сонячної системи, однак спостереження за її рухом виявили, що її реальна орбіта не збіжиться з розрахунковою. Тоді деякі вчені висловили думку, що за Ураном тобто не відкрита ще планета, яка своїм тяжінням впливає на орбіту Урана. Цією планетою виявився Нептун, який був виявлений Берлінської обсерваторією.

Однак тяжіння Нептуна не до кінця пояснювало дивацтва в русі Урана. У 1915 році американець Персіваль Ловелл висунув гіпотезу, що за Нептуном є ще одна невідома планета, яка також впливає на орбіту Урана, і вказав, в якій ділянці неба слід її шукати, через 15 років, в 1930 році нова планета була виявлена за допомогою вивчення фотографій зоряного неба, в тому самому районі неба, зазначеному Лоуеллом.