Чим відрізняються історизм від архаїзмів?

У наших щоденних розмов і листування частенько миготять слова, які ми інтуїтивно відносимо до застарілих. А з віддалених куточків пам'яті періодично випливають дивовижні назви: «історизм» і «архаїзми». Так що ж це за слова і чим вони відрізняються?
Чим відрізняються історизм від архаїзмів?
Застарілими вважаються слова, які з тих чи інших причин були витіснені з активної лексики, але міцно зайняли своє місце в пасивному словнику мови, тобто залишилися «прозапас». При цьому в більшості своїй вони цілком зрозумілі сучасним носіям мови. Багато застарілі слова ми пам'ятаємо завдяки фразеологизмам, прислів'ями та приказками, які незмінними доходять до нас з глибини століть:

«Сіяв мужик ріпу - вийшов пусторнак»
«Такий-сякий боярин, а все не мужик»

У зв'язку з інтенсивним культурним та економічним розвитком, деякі поняття і предмети перестають вживатися і замінюються іншими. Залежно від причин, по яких слово втратило свою актуальність, виділяють «архаїзми» і «історизм».



«Архаїзми» - це слова, які позначають ті предмети, які тепер ми називаємо по-іншому. Наприклад: «пусторнак» - це пусте рослина, яку ми називаємо бур'яном.

«Історизм» - це назви предметів і понять, які більше не існують. Але залишаються в нашій пам'яті і бережуть історію. Наприклад: «боярин» - представник вищого стану феодального суспільства в середньовіччі. Так як феодального суспільства вже не існує, то і боярин перестав існувати як такий.

Застарілі слова все-таки живуть у нашій мові і продовжують грати в ньому не останню роль. Вони активно використовуються в художній літературі для передачі колориту певної епохи і в сатиричних цілях. Такі слова необхідно знати при роботі з науково-дослідними матеріалами. Та й у живому розмовному мовою ми часто використовуємо «слова з минулого» для додання виразності, яскравості та оригінальності нашої мови.


Увага, тільки СЬОГОДНІ!