До першого типу відносяться сім'ї з високим рівнем моральних відносин, зі здоровою моральною атмосферою. Педагог може залучати таких батьків до співпраці, а також може давати їм корисні поради.
До другого типу відносяться сім'ї з нормальними відносинами між батьками, але в яких не забезпечується позитивна спрямованість виховання дітей. Педагог намагається надавати допомогу таким батькам, коригуючи їх взаємини з дітьми.
Третій тип - конфліктні сім'ї. Сюди можна віднести батьків, які не можуть розібратися у своїх взаєминах. Через це діти виявляються поза зоною їхньої уваги і розумне виховання в сім'ї не здійснюється. З такими сім'ями активно взаємодіють педагоги і психологи, сприяючи поліпшенню мікроклімату сім'ї.
Четвертий тип сім'ї характеризується зовні благополучних, але при цьому обладет внутрішньої бездуховністю. Даному типу сімей властиві приховані проблеми, протиріччя, порушення емоційних зв'язків. Робота педагогів і психологів з такими сім'ями утруднена.
До п'ятого типу сімей ставляться батьки з аморальною поведінкою. Вони вимагають постійної уваги педагогів, психологів та громадськості. Робота з такими сім'ями передбачає активне втручання в їхнє життя з метою захисту дитини.