Щоб зрозуміти, хто провів кари в Хулі, необхідно відповісти на традиційний в подібних ситуаціях питання - кому це вигідно? Починаючи з квітня, відповідно до плану Кофі Аннана в країні оголошено перемир'я, за його дотриманням повинні стежити спостерігачі ООН. Незважаючи на те, що обидві сторони конфлікту неодноразово порушували перемир'я, загальна кількість бойових зіткнень почало знижуватися. У даній ситуації трагедія в Хулі сталася дивно «вчасно», знову підлив масла у вогонь. Країни Заходу дуже швидко і одностайно засудили сірійську владу, з'явилися вкидання інформації про можливості іноземного вторгнення в Сирію. Пропозиція Росії спочатку розібратися в тому, хто влаштував кари в Хулі, а потім вже робити висновки, не були почуті.
Те, що країни Заходу не чують доводів Росії, цілком зрозуміло. Взявши курс на зміну режиму Башара Асада, вони намагаються домогтися цього всіма силами. Технологія вже добре відпрацьована, останнім прикладом повалення законного уряду стала Лівія. Є офіційна влада, є опозиція. Між ними починається збройне протистояння, при цьому за допомогою засобів масової інформації у західних обивателів формують думку про те, що опозиція бореться за свободу і демократію, а чинна влада країни є жорстокими гнобителями. Після того як громадська думка сформована, настає новий етап - безпосереднє вторгнення в країну. Так, у випадку з Лівією територія країни була оголошена безпольотної зоною, під приводом цього авіація коаліційних сил стала методично знищувати військову техніку Муаммара Каддафі. При такій підтримці опозиція змогла швидко захопити в країні влада, сам Каддафі був схоплений і вбитий.
Щось подібне зараз намагаються провести і в Сирії. Складність ситуації полягає в тому, що країна має цілком боєздатну армію, здатну придушити будь заколоти, при цьому режим Асада демонструє готовність проводити демократичні перетворення - зокрема, на загальному голосуванні була прийнята нова конституція. За деякими даними, Росія поставила до Сирії зенітні комплекси С-300, що робить дуже проблематичною можливість встановлення, за прикладом Лівії, безпольотної зони. Нарешті, завдяки діям ООН напруга протистояння почав знижуватися, що явно не на руку тим, хто хоче будь-якою ціною змести режим Асада. Саме в цей момент і відбулися кари в Хулі, що знову дало противникам президента Сирії можливість заявити про необхідність зміни діючої в країні влади. Є інформація про те, що всі страчені належали до кільком сім'ям, лояльним президентові країни. Підтвердження цієї інформації ще більше зміцнить ймовірність того, що страти мирних людей були влаштовані противниками чинної влади.
Протистояння сирійської влади і опозиції триває. Трагедія в Хулі не стала останньою - стало відомо про те, що в селі під містом Хама невідомі військові вбили понад сто осіб. На тлі цього міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про те, що Росія не допустить прийняття в ООН рішення про іноземне вторгнення в Сирію. Володіючи правом вето, Росія здатна заблокувати будь-яке рішення з цього питання.