ЯК лікувати тунельний синдром

Тунельний синдром - Це ураження нервів внаслідок місцевої компресії в патологічно змінених м'язових, фіброзних або кісткових каналах, через які проходять нервові стовбури. Захворювання характеризується болем в кистях рук, викликаної довгої монотонною роботою, в основі якої лежать згинальні і розгинальні руху кистей. При одноманітних і тривалих рухах відбувається защемлення нерва в зап'ястному каналі. Причиною може послужити набрякання сухожиль, які проходять дуже близько від нерва, а також набряк самого нерва.

Інструкція

Не забувайте, що будь-яке захворювання набагато простіше запобігти, ніж лікувати. Обов'язково подбайте про зручність свого робочого місця. Кілька разів на день виділяйте час і виконуйте комплекс вправ: по черзі стискати і розтискати кисті рук. Такі вправи допоможуть вам поліпшити кровообіг в м'язах зап'ясть, сприяють їх розтягуванню і знімають м'язову напругу.

Час від часу піднімайте руки вгору і обертайте кистями. Якщо ви відмітили у себе ознаки тунельного синдрома, такі обертання повинні бути дуже повільними і обережними. Періодично струшуйте руками і розслабляйте м'язи.

Лікування тунельного синдрома повинно починатися якомога раніше і обов'язково під наглядом лікаря. Різні лікарські препарати допоможуть вам полегшити біль і набряк. Лікар призначить необхідні препарати, здатні полегшити симптоми за короткий час.

При гострого болю і сильному запаленні необхідно проводити медикаментозне лікування. Воно включає в себе введення в область зап'ястя кортикостероїдів (преднізолон, дексаметазон), застосування поліпшують кровообіг препаратів (трентал, нікотинова кислота), протизапальних препаратів (ібупрофен).

Надайте постраждалої руці відпочинок і протягом двох-трьох тижнів не займайтеся діяльністю, яка може погіршити стан вашої кінцівки. Робіть холодні компреси, щоб полегшити біль і припухлість.

Забезпечте організм всіма необхідними вітамінами, мікроелементами та біологічно активними речовинами, тоді лікування тунельного синдрома стане більш ефективним, ваше одужання прискориться, а терміни реабілітації значно скоротяться.

При більш важких випадках захворювання застосовується хірургічне втручання - розсічення фіброзного каналу, ревізія нерва. Операція є дуже ефективною і в більшості випадків призводить до повного відновлення функції пошкодженого нерва.