Створення будь-якого товару потребує витрат різних ресурсів: фінансових, трудових, природних, земельних і т.д. Щоб визначити собівартість товарної продукції, потрібно підсумувати всі фінансові витрати, спрямовані на її виробництво і реалізацію.
Інструкція
Для розрахунку собівартості продукції використовують кілька методів залежно від того, як ведеться облік витрат: нормативний, попроцессний, попередільний і позамовний. Крім того, існує кілька видів собівартості в залежності від різних факторів, наприклад, від ступеня готовності продукції: Валовий, товарної і реалізованої.
Щоб визначити собівартість товарної продукції, потрібно скласти величину виробничої собівартості і накладних витрат, таких як упаковка товару, його транспортування, зберігання на складі, різні комісійні збори і пр.: Стп = ПС + НР.
Виробнича собівартість формується із загальних витрат на виробництво за мінусом невиробничих витрат і доходів майбутніх періодів. Перша величина являє собою суму наступних складових: - матеріальні витрати (закупівля матеріалів, напівфабрикатів, сировини, устаткування, споживаної енергії і палива) - - витрати на амортизацію (відновлення зношених основних засобів) - - оплата праці працівників- - відрахування в соціальні фонди (пенсії , страховки) і т.д.
Невиробничі витрати: - витрати на капітальне будівництво або ремонтні роботи на предпріятіі-- оплата стороннього транспорта-- витрати на господарську діяльність, не пов'язану з основним виробництвом.
За нормативним методом по кожному виробу заздалегідь розраховується нормативна собівартість, а протягом звітного періоду робляться коригування згідно з діючими нормами. При відхиленні від норми встановлюється його причина, а в кінці періоду формується повна собівартість товарної продукції як величина нормативної з урахуванням відхилень і змін норм.
Щоб визначити собівартість товарної продукції по Попроцессний метод, потрібно розділити виробничий цикл на процеси і вести фактичний облік по кожному з них. При Попередільний методі цикл поділяють на стадії, кожна з яких завершується створенням проміжного або готового продукту.
Позамовний метод передбачає облік собівартості по кожному окремому замовленню. Замовлення можуть бути на різну кількість продукції і за різною ціною, сукупність всіх витрат формується на стадії виконання. Собівартість одиниці продукції в даному випадку виходить шляхом ділення загальної величини на обсяг партії товару.