У листопаді 2011 року Пакистан закрив транзит вантажів Північноатлантичного альянсу через країну. Приводом для цього послужила невдала військова операція НАТО, в ході якої двадцять чотири пакистанських військовослужбовців стали жертвами авіаційного удару, вчиненого помилково. Блокада з боку Пакистану сильно ускладнила становище угрупування НАТО в регіоні.
Всі спроби керівництва НАТО відновити транзитне переміщення своїх вантажів через територію Пакистану наштовхуються на небажання Ісламабада піти на поступки. І хоча на саміті НАТО, що пройшов у Чикаго, було заявлено про прогрес у переговорах, їх хід не влаштовує жодну зі сторін. Каменем спотикання стала запитувана Пакистаном сума за перевезення вантажів по своїй території. Кожен транзитний контейнер може обійтися НАТО в $ 5000, що альянс вважає неприйнятною ціною. В якості однієї з умов зняття блокади пакистанська сторона висуває також вимога принести офіційні вибачення за загибель своїх військових з вини сил Північноатлантичного альянсу.
Транзит через Пакистан став би для НАТО більш вигідним у порівнянні з перевезеннями по територіях інших суміжних Афганістану держав. Шлях до порту Карачі є найкоротшим до затоки, що спрощує і здешевлює передислокацію сил і засобів. Зацікавленість у перевезенні армійських вантажів висловлюють також пакистанські водії вантажівок і бензовозів, для яких вимушений простій обертається фінансовими труднощами, повідомила Російська служба BBC.
А тим часом вище керівництво НАТО заявило про досягнення принципової угоди з низкою країн Середньої Азії про вивезення обладнання альянсу через їхню територію. Казахстан, Киргизія і Узбекистан пішли назустріч пропозиціям західних військових, повідомило «Радіо Свобода» на початку червня 2012 року. Перекидання вантажів буде здійснюватися за спеціальним графіком зі згортанням військової операції на території Афганістану.