ЯКА зв'язок між словами "людина" і "громадянин"

У повсякденний побут поняття «громадянин» увійшло в Росії після 1917 року, замінивши старорежимних «государя» і «пана». Звучало воно свіжо і патріотично і відображало головне революційне завоювання - соціальне рівноправ'я. Найчастіше це знеособлене звернення вживалося по відношенню до всіх незнайомим людям. Однак між словами «людина» і «громадянин» існує смислове відмінність, яке закріплене в чинному законодавстві.

Для поняття «людина» існує безліч визначень: від поетичного «вінця творіння» до суто наукової «біологічної особини». Однак більшість точок зору сходяться в двох основних моментах. По-перше, люди - частина природи, а по-друге, вони - елемент суспільства.

За своєю біологічною суттю людина є живою істотою, найрозвиненішим представником класу ссавців. Від інших тварин його відрізняє наявність абстрактного мислення, членороздільноюмови, здатності розвиватися інтелектуально і фізично.

У той же час, крім набору фізіологічних рис, що визначають статеву і расову приналежність, кожен індивід має специфічні психологічними якостями. Вони складають особистість людини. Її основні якості формуються поступово. На розвиток особистості впливають суспільна ситуація, в якій знаходиться людина, його найближче оточення (сім'я, колеги, друзі і т.д.), різні соціально-культурні контакти та ідеї, засвоєні в процесі спілкування людей.

Іншими словами, можна сказати, що людина - розумний представник тваринного світу, провідний активне соціальне життя. Це поняття ширше, ніж «індивід», «особистість» і «громадянин». Перше характеризує тільки природну сторону людей, друге - тільки соціальну.

Термін «громадянин» в юридичній теорії позначає людину, яка знає свої права і обов'язки, вміє ними користуватися на благо собі і без шкоди для оточуючих. Він обов'язково пов'язаний з певною державою системою правових норм.

Постійно проживаючи на території якої-небудь країни, людина при дотриманні деяких умов може отримати місцеве громадянство. Наявність державного паспорта дає громадянину особливий правовий статус у порівнянні з особами без громадянства та іноземними підданими, що проживають в тому ж державі. Переваги поширюються на виборчі права, майнові та соціальні пільги, державний захист людини і т.д.

Поняття «громадянин» розглядається також в рамках філософських течій. У цьому сенсі людина постає як вільний і рівноправний член суспільства. Акцент робиться на усвідомленому і відповідальному поведінці громадянина. Незалежно від наявності у нього офіційного документа про громадянство, людина повинна робити розумні вчинки, діяти в рамках законів країни, в якій він живе, сприятиме поліпшенню соціальної та політичної структури суспільства.

Таким чином, можна прийти до висновку, що між словами «людина» і «громадянин» безумовно існує зв'язок. Громадянином може бути тільки людина, тобто жива істота, що володіє розумом і психологічними якостями. Але не завжди люди стають громадянами, тобто правовими одиницями тієї чи іншої держави.