Вважається, що спортивна гімнастика, паркур і акробатика є самими травмонебезпечними видами спорту. Паркур - це новий вуличний вид спорту, який зовсім не є безпечним. Адже не існує практично жодного паркуриста, який не отримав би травму різного ступеня тяжкості у зв'язку зі своєю діяльністю. Основна ж маса молодих хлопців, що займаються даним видом спорту, має велику кількість пошкоджень, так як вони не підстраховуються і нехтують усіма заходами безпеки (стрибають з будинку на будинок, по стінах і поручнів, а також іншим об'єктам, не призначеним для цього).
У даних умовах можна отримати практично будь-яку травму. Найпоширеніші тповрежденія в паркурі - переломи рук, ніг і ключиці, колін і гомілки при стрибках, бігу, а також лучезапястного суглоба при неправильній опорі. Деколи не вдається перестрибнути бажане перешкоду, через що часті травми гомілок, а також розтягування і навіть розриви сухожиль (при цьому потрібно хірургічне втручання).
При акробатики та стрибків з висоти зустрічаються найчастіше травми п'ят при невдалому приземленні. Для профілактики даних ушкоджень необхідно використовувати якісне взуття, а також натренувати техніку приземлення. Найнебезпечнішими все ж вважаються черепно-мозкові травми і травми хребта.
Спортивна гімнастика і акробатика - це традиційні види спорту. При цьому спортсмени займаються в добре обладнаних спортивних залах, що дозволяє значно знизити кількість одержуваних травм. Але все одно дані види спорту є найбільш травмонебезпечними, чого тільки варті тренування до чотирнадцяти годин на день, а також вихід на пенсію по інвалідності у двадцятирічному віці. Рідкісні щасливчики продовжують кар'єру до 25 років і більше.
Атлетам загрожують розриви сухожильних і м'язових тканин, складні переломи кісток, а також хронічні захворювання нервової системи і серця. За останні 45 років лише в одному медичному закладі було прооперовано понад 16 тисяч спортсменів, частина з яких - переможці чемпіонатів Європи та світу, призери Олімпійських ігор.