Перша згадка на Русі про святих Кузьмі і Дем'яна відноситься до останньої чверті 11 століття. Саме тоді в новгородських берестяних грамотах описувалися два брати - Косьма і Даміан, які здійснювали чудеса зцілення важкохворих людей, допомагали нужденним і були хорошими ремісниками.
У стародавні часи вони вважалися покровителями знахарів і лікарів, до них зверталися за благословенням під час лікування людей і тварин, накладення змов. Протегували брати і різним ремеслам, особливо ковальській справі, так як в народі Кузьму і Дем'яна ще називали ковалями-бессеребреннікі, що роблять відмінні вироби з металу і не які брали за це жодної винагороди. Допомагали вони і в жіночих справах по господарству - братів часто згадували при збиранні врожаю, під час прядіння, ткацтва або догляду за домашньою худобою.
Молилися Кузьмі і Дем'яна також і для благополуччя шлюбу, збереження домашнього вогнища. Під час весільного обряду матері молодят часто зверталися до братів зі словами «Кузьма-Дем'ян, Скуй нам весілля до білої голови, до сивої бороди!».
Зазвичай братів зображували з невеликими аптечками в руках, що говорить про їх мистецтві лікування. Також їх лики часто поміщалися на полях ікон, присвячених Богоматері і різним святим. Космодем'янські церкви і монастирі будувалися в Москві, Суздалі, Нижньому Новгороді, Твері, Пскові та інших російських містах.
Відзначалося свято святих братів («Кузьменко») 1 листопада за старим календарем. Сьогодні ж його святкують 14 листопада. Так як Кузьма і Дем'ян вважалися ще й покровителями домашньої птиці, на «Кузьминки» було прийнято різати велику кількість курей, готувати з них різні страви і пригощати сусідів. Вважалося, що завдяки цьому в господарстві цілий рік буде водитися птах.