Лікарі старого гарту рекомендують годування по режиму і регулярне зціджування, що перешкоджає застою молока. Молоді ж фахівці радять орієнтуватися на потреби дитини і давати йому груди на першу вимогу. Однак годування в цьому випадку відбуваються набагато частіше, внаслідок чого жінка, яка вирішила зціджувати, практично цілодобово кидається від немовляти до молоковідсмоктувача.
Дослідження фахівців в області грудного вигодовування показали, що молоко виробляється у відповідь на стимуляцію грудей. Чим частіше дитина прикладається, тим більше молока утворюється у матері до наступного годування. І навпаки, якщо маляті для насичення досить невеликої порції, груди буде наповнюватися не надто активно. Регулярне зціджування в такій ситуації може порушити баланс між «попитом і пропозицією». В результаті цього, молока буде вироблятися все більше, і жінка буде змушена постійно позбавлятися від його надлишків за допомогою молоковідсмоктувача.
І все-таки бувають ситуації, коли без зціджування не обійтися. При неустояної лактації у жінки можуть траплятися сильні припливи молока, які викликають набухання молочних залоз і можуть спровокувати лактостаз або навіть мастит. Як правило, таке трапляється в перші пару місяців після пологів. Однак не варто в такій ситуації спустошувати груди «до останньої краплі». Досить зцідити невелику кількість молока, щоб позбутися почуття дискомфорту.
Зціджуватися після годування можна і в тому випадку, якщо жінка планує незабаром вийти на роботу, але не хоче переводити дитину на штучне вигодовування. При такому розкладі їй дійсно потрібні запаси замороженого грудного молока.
Словом, необхідність зціджування визначається в кожному випадку індивідуально. Якщо в грудях виникли хворобливі відчуття, а дитина явно не в силах висмоктати все утворилося молоко, щоб уникнути його застою має сенс зцідити. При відсутності дискомфорту робити цього не варто.