Що робити, якщо ваша дитина не хоче вчитися

Головне - не можна пускати процес на самоплив. Не важливо, в який клас ходить ваша дитина - перший або випускний, постарайтеся розібратися в причинах відсутності у нього інтересу до навчання. Серед них може бути втома, яка особливо проявляється у третій чверті, нерозуміння матеріалу, нудьга, підліткова закоханість, проблеми у відносинах з однолітками або вчителями. Пам'ятайте, що погані оцінки - це не привід лаяти дитину, а сигнал для батьків про те, що йому потрібно допомогти: розібратися з навчальним матеріалом, подумати разом, підказати хід вирішення проблеми, зробити так, щоб негатив поганої оцінки стерся якомога швидше.

Для малюка важливу роль відіграє розпорядок. Коли дитина йде в школу, постарайтеся зберігати певний ритм життя, до якого він звик. Щоб пустотливий малюк перетворився на старанного учня, необхідно час і батьківське терпіння. Пізнавальна активність молодшого школяра носить хвилеподібний характер. Періоди наполегливих занять чергуються з періодами «небажання» вчитися. Першокласники краще засвоюють знання за допомогою ритмічних ігор, віршів. Займатися одним видом діяльності довше, ніж півгодини, поки для них важко. Тому, виконуючи домашні завдання, робіть десятихвилинні перерви на відпочинок.

Домовтеся з дитиною про час, коли він вчиться, а коли дивиться мультфільми, йде гуляти або грає вдома. Не залишайте малюка наодинці з уроками, навіть просто ваша присутність допоможе йому впоратися з роботою самостійно. Коли потрібно щось запам'ятати, вивчити правила, придумуйте віршики, використовуйте підручні предмети, задавайте питання. Дивіться разом пізнавальні передачі про науку, природу, шукайте цікаву інформацію в інтернеті. Заняття не повинні бути нудними для учня початкової школи, але він повинен твердо знати: спочатку уроки, потім розваги.

Навчання в середньому і старшому ланці збігається з певним періодом дорослішання дитини. Закликати до дисципліни підлітка - непросто. Він відмовляється від цінностей батьків, відчуває себе дорослим. Жорстко нав'язуючи свої методи, ви зустрінете лише опір. Дозвольте йому самому спробувати різні варіанти виконання домашніх завдань, підготовки до уроків, але вимагайте результат. Частіше хваліть його, спонукайте до самостійності. Увага до проблем і переживань підлітка, постійний діалог між вами - важливі складові вашого спілкування в цей період. Будьте прикладом для підростаючого сина чи дочки, уникайте в їх присутності негативних висловлювань про систему освіти, про марність навчання і т.п. Суперечності між словами і вчинками дорослих діти цього віку схоплюють дуже швидко.