Чому Тимошенко тримають у в'язниці

11 квітня 2011 Генеральна прокуратура України порушила проти Юлії Тимошенко кримінальну справу за обвинуваченням її у перевищенні повноважень прем'єр-міністра. Мова в ньому йшла про укладення в 2009 році невигідних для країни контрактів на постачання газу з Росії. Приблизно через півтора місяці розслідування було завершено, а справу передано в один із київських районних судів. У суді розгляд почалося в кінці червня 2011 року, а 5 серпня Тимошенко була арештована. Це сталося після допиту одного зі свідків - прем'єр-міністра Миколи Азарова, якому лідер помаранчевої революції задавала питання про корупційні зв'язки та бізнесі сина. Суд постановив, що таким способом вона перешкоджає опитуванням свідків і встановленню істини.

Судове слідство завершилося 8 вересня 2011, а 11 жовтня було оголошено вирок, в якому Юлія Тимошенко була визнана винною і засуджена до 7 років позбавлення волі з виплатою завданих збитків у півтора мільярда гривень (майже 190 мільйонів доларів). Вже наступного дня проти колишнього прем'єр-міністра було розпочато нове діловодство - відкрито припинене в 2001 році справа. У ньому тоді ще майбутній лідер помаранчевої революції звинувачувався в «привласненні чужого майна» в період діяльності в якості президента промислово-фінансової корпорації «Єдині енергетичні системи України». Ця компанія була створена Юлією Тимошенко разом із чоловіком Олександром в 1991 році і деякий час була найбільшим імпортером газу з Росії.

Утримання у в'язниці політика, який програв лише 3% голосів на останніх виборах, викликало великий резонанс як серед українців, так і в світовій політиці. Особливо після того, як погіршилося здоров'я 52-річної «помаранчевої леді». Своє несхвалення її змістом в ув'язненні висловлювали перші особи держав і політичних партій самого різного напрямку.