Тісто для російських вареників, як правило, заводять на воді. В результаті воно виходить щільним - як у пельменів. В українських же варениках тісто ніжне і повітряне, його замішують на кисляку, сироватці або кефірі. Іноді для цього змішують кисляк і сироватку в пропорції один до одного. Готові вареники з такого тіста зовсім не схожі на пельмені. Вони округлі і м'які, з товстими рихловатими стінками. Здавна на Україні для вареників використовували не тільки пшеничне, але і житнє, і гречану муку, хоча сучасні вареники ліплять в основному з пшеничного тіста.
Зліплені у формі півмісяця вареники опускають у киплячу в підсолену воду й варять, поки вони не спливуть. Потім каструлю потрібно закрити кришкою, вимкнути вогонь і дати постояти 1-2 хвилини. Дуже гарні українські вареники, приготовані на пару. Тоді їх тісто здається особливо ніжним, а начинка - соковитою. Іноді готові вареники з м'ясною, грибною або овочевий начинкою обсмажують з цибулею. Для цього на сковороді смажать невеликі шматочки свинячого сала. Потім додають подрібнену ріпчасту цибулю, пасерують його до золотистого кольору і викладають на сковороду вареники, які потрібно злегка обсмажити в шкварках.
Існує безліч різновидів начинок для цієї страви. У Росії широкого поширення набули вареники з сиром і вишнею, менш популярні начинки з картоплі, капусти або грибів. Українці ж знають десятки різновидів цієї страви. Бувають вареники з яблуками, калиною, смородиною, вареними і товченими сухофруктами, вареною квасолею, капустою, гороховим пюре, курячим м'ясом, печінкою, гречаної і пшоняною кашею і навіть борошном. Борошняну начинку готують з сала, яке смажать до сухих жовтих шкварок. У киплячий жир поступово додають борошно, помішуючи до отримання однорідної маси. Для начинки використовують остигнула борошняну зажарку.
Вареники з фруктовими та ягідними начинками особливо гарні в охолодженому вигляді. Їх подають з цукром або сметаною. Інші різновиди цієї страви прийнято їсти гарячими. Їх подають на стіл зі сметаною або зі шкварками.