? ЩО таке Пулітцерівська премія :: книги завоювали премії

Пулітцерівська премія (Pulitzer Prize), з 1917 року щорічно вручається в перший понеділок травня в галузі літератури, журналістики, театру і музики, вважається в США однією з найпрестижніших нагород. Журі премії, часто обирали переможця далеко не найпопулярніші твори, неодноразово піддавалося жорсткій критиці за суб'єктивність процесу нагородження.

Інструкція

Датою заснування премії вважається 17 серпня 1903 - день, коли американський газетний магнат угорсько-єврейського походження Джозеф Пулітцер вніс у свій заповіт пункт, в якому обговорювалися умови для заснування Школи журналістики при Колумбійському університеті і створення спеціального фонду імені Пулітцера, який повинен виплачувати грошові премії видатним діячам у галузі літератури, музики, журналістики та театру. На ці цілі бізнесмен, який помер у жовтні 1911, заповідав 2 мільйони доларів.

Розмір премії, яка щорічно вручається опікунами Колумбійського університету, що знаходиться в Нью-Йорку, становить 10 тисяч доларів. Сім разів за всю історію існування премії (у 1920, 1941, 1946, 1954, 1964, 1971 і 1974 роках) вона не була присуджена нікому, оскільки журі не змогло виділити жодної роботи, гідної нагородження.

У 1942 році організаційним комітетом Пулітцерівської премії було прийнято рішення про її присудження та в галузі фотожурналістики. А з 2006 року від претендентів на отримання премії приймаються не тільки твори в паперовому вигляді, а й роботи з інтернету.

У різні роки премією нагороджувалися такі відомі літературні твори, як роман «Віднесені вітром» Маргарет Мітчелл, повість «Старий і море» Ернеста Хемінгуея і роман «Уби? Ть пересмішника» Харпер Лі. Тим не менш, велика частина книг, які отримали премію, ніколи не входила в число бестселерів, так само як і багато п'єси, що завоювали нагороду, ніколи не були поставлені на Бродвеї. Зворотна ситуація склалася у журналістському номінації: великі газетні видання, такі як, наприклад, «Вашингтон Пост» і «Нью-Йорк Таймс», отримали більшу частину нагород.

Першим іноземним номінантом премії став російський журналіст Артем Боровик, чий репортаж «Кімната 19» про Інститут мозку був показаний по американському каналу CBS. У квітні 2001 року Пулітцерівська премія була вручена Анну Політковську, автору докладної хроніки війни в Чечні. Двічі лауреатом премії ставав фотожурналіст Олександр Земляниченко, який був ведучим репортажу про московському путчі в 1991 році і автором фотографій танцюючого на рок-концерті президента Бориса Єльцина.