Виплати працівнику при скороченні?

При скороченні штату трудящих, законом передбачені наступні виплати: це, так зване, вихідну допомогу, яка обчислюється розміром середньомісячної заробітної плати. Воно, у свою чергу, може бути в підвищеному розмірі, якщо такий пункт прописаний у колективному договорі.

Також на час працевлаштування терміном не більше ніж 2 місяці за працівником залишається право на збереження середньомісячного заробітку. У деяких випадках середньомісячна заробітна плата може бути виплачена працівникові і протягом 3 місяців. Це відбувається в тому випадку, якщо таке рішення винесе місцева служба зайнятості населення. Щоб отримати ці виплати, працівник повинен сам звернутися в службу зайнятості населення в двотижневий термін після скорочення, і не повинен бути працевлаштований на яке-небудь інше місце роботи.

Після того, як на підприємстві стало відомо, що незабаром почнеться скорочення, роботодавець зобов'язаний повідомити своїх працівників не менше ніж за два місяці про цю подію і взяти з співробітників розписку, що вони повідомлені про це. Трудящі можуть не чекати дати скорочення і звільнитися за власним бажанням заздалегідь. У цьому випадку дострокове звільнення заповнюється в письмовому вигляді, а працівнику призначена виплата розміру середньомісячного заробітку за той період, який залишився до дати скорочення.

Завжди варто пам'ятати про те, що скорочення штатів у зв'язку з розірванням трудового договору, ніколи не обкладається прибутковим податком. Таке положення поширюється і на тих громадян, які звільнилися з підприємства заздалегідь, не чекаючи дати скорочення. Всі інші виплати, покладені працівникам, оподатковуються ПДФО на загальних підставах.

Також в суму виплачуваного вихідної допомоги включаються заробітна плата працівників за фактично відпрацьований час і кошти за невикористану відпустку.

Додаткові права співробітника, що звільняється шляхом скорочення

Повністю звільнений співробітник може протягом 30 календарних днів з дати повного розрахунку знову прийти на дане підприємство і зажадати від колишнього роботодавця оплату листка тимчасової непрацездатності. За законом колишній роботодавець в найкоротші терміни зобов'язаний задовольнити прохання колишнього співробітника.