Синдром Туретта

Клінічна картина синдрому Туретта

Синдром Туретта - це розлад центральної нервової системи, що характеризується множинними моторними і голосовими тиками. Як правило, хвороба Туретта починає проявлятися ще в ранньому дитинстві. У дитини може спостерігатися періодичні посмикування м'язів обличчя, мимовільні рухи губами, згодом переходять у більш складні мимовільні і повторювані руху. Хворий не завжди повністю контролює свої голосові зв'язки - це проявляється як в судомних вдиху-видиху, так і в мимовільному іздаванія безглуздих звуків (нагадують рохкання, гавкіт). З віком симптоми зазвичай поглиблюються. Звуки змінюються лайливими виразами, потік яких хворий не в змозі контролювати і може видавати його в абсолютно несподіваних місцях (посеред вулиці, на важливій нараді). Це ускладнює взаємодію страждають від синдрому Туретта зі здоровими людьми.

Як правило, напад відбувається після того, як людина відчуває сильне емоційне потрясіння.

Причини виникнення синдрому Туретта

Вважається, що хворі синдромом Туретта володіють генетичною схильністю до цього недугу, проте вчені досі не з'ясували точний механізм успадкування і не змогли знайти ген, що відповідає за передачу хвороби. Зустрічаються і пацієнти, родичі якого не страждали від синдрому.

Вважається, що синдром Туретта в деяких випадках може розвинутися після прийому лікарських препаратів, зокрема, нейролептиків.

Як діагностують синдром Туретта

Не існує медичних тестів, за якими можна однозначно діагностувати синдром Туретта. Постановка діагнозу відбувається шляхом спостереження за пацієнтом. Людина проходить дослідження, які виключають наявність у нього органічних ушкоджень мозку і пухлин. Після спостереження протягом року лікар виносить свій діагноз. Своєчасна діагностика дозволяє батькам зрозуміти, що їхня дитина хвора, і забезпечити його необхідним лікуванням, а не карати дитя за нібито погану поведінку.

Як лікують синдром Туретта

На жаль, синдром Туретта неможливо вилікувати повністю. Зусилля лікарів спрямовані на купірування нападів, зниження їх інтенсивності і частоти появ. Медикаментозне лікування застосовується в періоди погіршень, так як використовувані препарати мають низку побічних ефектів. Приміром, галоперидол, який найчастіше використовується при лікуванні хвороби Туретта, призводить до збільшення ваги, сонливості, постійної напруженості м'язів, сповільненості мислення. З хворими працюють психотерапевти. З їх допомогою люди вчаться не відчувати себе неповноцінними, адаптуються в суспільстві, намагаються перенаправляти енергію в інше русло, щоб приглушити симптоми. При роботі з дітьми використовуються такі методики, як казкотерапія, арт-терапія, спілкування з тваринами. І дорослим, і юним хворим рекомендовані помірні заняття спортом і гра на музичних інструментах.