Дорослій людині кричати в принципі негідно, тим більше на малюка, який не може себе захистити. Тому батькові дуже важливо вселити собі, що він раз і назавжди перестає кричати на дитину. Як тільки голос підвищується до рівня крику, потрібно зупинитися й уявити себе на місці людини, яка є еталоном стриманості і витримки, наприклад, якого-небудь митрополита чи королеви.
Як тільки дорослий помічає, що ось-ось почне кричати на свого малюка, можна також уявити, як цими ж словами на дитину кричить стороння людина. У такій ситуації будь-який нормальний батько виправдовує своє чадо або намагається згладити ситуацію, тільки в даному випадку виправдання будуть потрібні самому батькові, щоб уникнути свого ж крику.
Батько може уявити на місці своєї дитини зовсім сторонньої малюка, який сильно нашкодив. Крику легко буде уникнути, так як на чуже дитя кричати не належить.
Щоб не кричати на дитину, можна подумати під час спалаху гніву про те, що в будинку знаходяться гості. Адже при них лаятися незручно, можна виказати малюкові своє невдоволення вже після їх відходу, через деякий час, а тоді й емоції вже заспокояться.
Звичайно, будь-яка доросла людина може зірватися і накричати на своє чадо, але навряд чи у нього виникає після цього почуття гордості і задоволення, та й дитина не стає від криків більш слухняним. Слід пам'ятати, що діти мають право на помилки, нерозумно очікувати від них ідеальної поведінки, тому слід вчитися стримуватися, не кричати на дитину, а пояснювати, чому той чи інший вчинок неприйнятний.
Вибираємо коляску для дитини
Як дізнатися відвідані сторінки в інтернеті
Ефективність мобільного кондиціонера
Як запустити програму-калькулятор в Windows
Гніздечка з картоплі з сиром і грибами
Як списати оргтехніку
Що таке гітара