Декламація віршів вимагає від виконавця не тільки гарного знання російської мови, але й здатності передати слухачам почуття і думки автора і свої власні емоції та досвід.
Інструкція
Прочитайте вірш цілком про себе. Спробуйте виділити в ньому основні рядка. Зафіксуйте перші враження. Потім прочитайте вірш вголос, подумайте, в якому місці ви запинаєтеся і чому.
Проведіть звуковий аналіз тексту. Якщо в рядках часто зустрічаються певні звуки, можливо, автор хотів передати ними стан природи або осіб, про які йде розповідь. Наприклад, звук «р», подібний гарчанню свідчить про агресію або небезпеки. У цьому випадку його необхідно посилювати голосом для створення гротескного ефекту. Звук «ш» може передавати шум прибою або вітру, але в деяких текстах посуває автора знизити голос. Голосні «и» та «у» можуть надати тужливу читання, в цьому випадку важливо дотримуватися ритм вірша, інакше ви можете приспати себе і слухачів.
Досліджуйте семантичне ядро вірша. Для цього випишіть найбільш часто вживані іменники і дієслова. Якщо вони зустрічаються кілька разів, значить, автор хотів виділити саме їх, інакше він підібрав би синоніми. При читанні зробіть акцент на цих словах.
Відчуйте настрій автора. Постарайтеся подумки стати учасником описуваних подій, пережити їх, подумайте, які саме емоції вас могли б охопити в ситуації, що склалася. Згадайте свій особистий досвід, наприклад, фізичний біль, розставання, відхилену любов. Передайте емоції голосом, мімікою і жестами. Не соромтеся бути смішним, порепетіруйте перед дзеркалом. Можливо, заламування рук в тиші виглядає надто театрально, але воно дозволить внести в музику віршів додаткові ноти, що йдуть від вашого серця.
Розбийте текст на окремі рядки. Прочитайте їх не як вірш, а як звичайне пропозицію. Підкресліть головне словосполучення кожного рядка, спробуйте виділити його голосом.
Дотримуйтесь розмір і ритм вірша, саме вони надають закінченість оповіданню.