Оцінка розвитку країн різними міжнародними організаціями
Статистичний відділ Організації Об'єднаних Націй, однак, не встановив жорстких правил розподілу для країн на «розвинені» і «розвиваються». Ці визначення служать лише для більшої зручності при зборі та обробці статистичних даних і не несуть оцінки загального історичного розвитку країни або регіону.
ООН розробив Індекс розвитку людського потенціалу - систему, що включає в себе відразу кілька основоположних показників для оцінки розвитку країни. А саме: рівень життя (валовий національний дохід, дохід на душу населення та інші економічні показники), рівень грамотності населення, рівень освіти і освіченості, середня тривалість життя в країні.
Крім ООН оцінкою розвитку країн займається МВФ (Міжнародний валютний фонд). Його критеріями оцінки розвитку країни або регіону є: дохід на душу населення, розширений асортимент експорту, рівень об'єднання з світовою фінансовою системою. Якщо левова частка експорту припадає на одне найменування продукту - наприклад, нафта, то ця країна вже не може отримати перші місця в рейтингу МВФ.
Світовий банк, створений спеціально для фінансової допомоги та підтримки країнам, що розвиваються, ділить всі держави на 4 категорії за рівнем доходів з валовим національним доходом на душу населення. Вимірювання проводяться в доларах США.
Країни, що розвиваються
Сьогодні до країнам відносяться такі гіганти, як швидко розвиваються країни БРІК - Бразилія, Росія, Індія і Китай. А також країни Азії, Африки та Латинської Америки, Африки.
Серед них є своя класифікація.
Нові індустріальні країни. Вони мають більше 7% в рік зростання ВВП за рахунок дешевої робочої сили і вдалого географічного розташування, модернізації економіки та використання нових технологій. До цього класу належать наступні країни: Гонконг, Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Аргентина, Бразилія, Мексика, Малайзія, Таїланд, Індія, Чилі, Кіпр, Туніс, Туреччина, Індонезія, Філіппіни, південь Китаю.
З недавнього часу Гонконг, Сінгапур, Південна Корея і Тайвань разом з Кіпром, Мальтою та Словенією стали розглядати, як «розвинені країни».
Нафтовидобувні країни. ВВП на душу населення цих країн дорівнює ВВП розвинених країн. Але одностороння економіка не дозволяє зарахувати їх до розвинених країн.
Найменш розвинені країни. Вони мають застарілу концепцію економічного розвитку, низький ВВП, невисоку грамотність, високу смертність. До таких країн належить більшість країн Африки, Океанії та Латинської Америки.
Країни з перехідною економікою
Постсоціалістичний табір країн Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Югославія), а також країни Балтії (Латвія, Литва, Естонія), важко віднести як до розвинених, так і до країнам. Для них та ще кількох інших держав вживається термін «країни з перехідною економікою».