Столицею ігор в 1908 році легко міг стати Рим. Перешкодою стали економічні труднощі і природні катастрофи в Італії в 1906 році, які зажадали додаткових витрат.
У 1908 році в Олімпіаді взяли участь 23 країни. Команд було 22, так як Австралія і Нова Зеландія прислали спортсменів разом. Вперше за історію Олімпіади в ній взяло участь понад 2000 спортсменів, серед яких було й кілька десятків жінок.
Більшість учасників були з Європи, проте були присутні ще й спортсмени США, Аргентини і, як говорилося вище, Австралії та Нової Зеландії. Окрема команда виступала від Південної Африки, хоча в той час вона все ще входила до складу Британської імперії. З країн Азії була представлена тільки Туреччина.
Вперше на цих іграх був озвучений неофіційний командний залік по країнах. Перше місце посіла господиня змагань - Великобританія. За нею зі значним відривом слідували команди США та Швеції.
Російська імперія також відправила своїх спортсменів на ігри. Делегація від країни була невеликою - всього 6 атлетів в 3 видах спорту. Однак ці змагання стали вдалими для країни - була отримана перша олімпійська золота медаль. Її виграв фігурист Микола Панін, довівши сильні позиції Росії в зимових видах спорту. Слід пам'ятати про те, що в 1908 році ще не було поділу Олімпіад на літні та зимові.
Успішним був і виступ російських борців - двоє з них отримали срібло у своїх вагових категоріях.
В цілому, ігри в Лондоні виявилися організовані набагато краще, ніж змагання попередніх років у Парижі і Сент-Луїсі. Свою роль зіграло увагу до ігор з боку королівської сім'ї - їх відкривав король Едуард VII, а спадкоємець престолу, майбутній Георг V, допомагав Міжнародному олімпійському комітету знайти фінансування для закінчення будівництва спортивних об'єктів.
Куди віддати непотрібний одяг
Як намалювати колодязь
Як вибрати ковзани для дитини
Які професії точно потрібні сьогодні
Як в Opera зробити домашню сторінку
Куди здати плаття
Як кріпити збройовий сейф