Місце проведення Олімпіади-1998 було визначено на засіданні Міжнародного олімпійського комітету в 1991 році. Сильним конкурентом для Нагано був Солт-Лейк-Сіті. Проте комісія прийняла рішення, що не слід проводити двоє ігор поспіль в США. Адже літні змагання пройшли в 1996 в Атланті.
В іграх 1998 взяли участь 72 країни. Зокрема, з Африки приїхали тільки спортсмени ПАР і Кенії. Традиційно це менше половини держав, які посилають свої команди на літні ігри. Пов'язано це насамперед з дорожнечею підготовки спортсменів з багатьох зимових дисциплін. Наприклад, для саночників потрібне будівництво декількох типів трас. До того ж, у багатьох державах просто немає відповідних погодних умов, що робить тренування ще більш витратними.
5 країн прислали своїх атлетів на ігри вперше - Македонія, Кенія, Уругвай, Азербайджан і Венесуела.
За традицією гри відкривав глава держави - імператор Японії Акіхіто.
У програмі ігор в порівнянні з більш ранніми змаганнями відбулися зміни. Зокрема, були організовані змагання за двома новими видами спорту - керлінгу та скейтборду. А в хокеї стали змагатися не тільки чоловічі, а й жіночі команди.
У неофіційному медальному заліку перше місце посіла Німеччина, що стало сюрпризом для спортивних експертів. Спортсмени цієї країни завоювали 29 медалей різного ґатунку. Слідом з невеликим відставанням в 4 медалі виявилася Норвегія. Росія стала третьою, обігнавши Канаду і Сполучені Штати, що можна вважати хорошим результатом, враховуючи відхід частини радянських спортсменів в команди колишніх союзних республік, а також загальний важкий стан економіки, позначилося і на фінансуванні спорту.
Наболее успішним спортсменом ігор можна вважати норвезького лижника Бьорн Далена, що отримав три золоті медалі.