Остаточне рішення про те, що ігри пройдуть в Греноблі, було прийнято на засіданні Міжнародного олімпійського комітету (МОК) в 1964 році. Суперниками Гренобля були японське місто Саппоро, столиця Норвегії Осло і Лейк Плесіді, що знаходиться в Сполучених Штатах. Французький гірськолижний курорт переміг з невеликою перевагою в останньому турі під час змагань із заявкою канадського міста Калгарі.
За 4 роки в Греноблі було побудовано декілька спеціальних спортивних об'єктів для ігор, наприклад Олімпійський стадіон. Траси для гірськолижних і санних змагань вже існували раніше, що дозволило скоротити фінансові витрати на підготовку до Олімпіади.
В іграх взяло участь всього 37 держав. Ці змагання стали дебютом для команди Марокко. Також олімпіада 1968 стала першою, в якій збірні НДР і ФРН брали участь окремо.
Перше місце в неофіційному медальному заліку посіла Норвегія, що відображало високий рівень підготовки спортсменів цієї команди з зимових видів спорту. Найкраще себе показали норвезькі лижники. Кілька медалей принесли також ковзанярі і біатлоністи.
Другим з відставанням всього в одну медаль став Радянський Союз. Золото здобула збірна СРСР з хокею. Відмінно виступили радянські фігуристи. Пара Людмили Білоусової та Олега Протопопова посіла перше місце, а Тетяна Жук та Олександр Горелик стали другими. Також одне золото дісталося радянському спортсменові за стрибки з трампліну, що було значним успіхом для СРСР в даній дисципліні.
Третьою стала команда Франції - країни, що приймає змагання. Майже всі медалі збірної принесли гірськолижники, рівень яких у Франції традиційно високий. Команда Сполучених Штатів показала вельми середні результати, посівши 9 місце в загальному заліку. Єдину золоту медаль країні принесла Пегі Флемінг, що виступає в одиночному фігурному катанні.