Перенести зимові Олімпійські ігри 1992 року під Францію було вирішено на засіданні Міжнародного олімпійського комітету в 1986 році. Решта міст-суперники, наприклад, Софія, значно поступилися французькому місту Альбервіля.
Всього в іграх взяло участь 64 країни. Через розпад Радянського Союзу виникла дилема, під яким прапором виступатимуть спортсмени, що раніше входили в цю команду. Латвія, Литва та Естонія вирішили послати на ігри національної команди. Спортсмени інших республік СРСР увійшли до складу Об'єднаної команди і виступали під білим прапором з олімпійськими кільцями. Також на ігри вперше з 1936 року потрапила команда об'єднаної Німеччини, до цього розділеної на НДР і ФРН. Такі країни, як Алжир, Гондурас і Бразилія вперше взяли участь в зимових іграх.
Найбільше медалей отримала команда Німеччини. Це було пов'язано з тим, що і в ФРН, і в НДР спорту приділялася велика увага. В результаті в збірну країни увійшло багато найсильніших у світі спортсменів. Наприклад, біатлоніст Марк Кіхер та чемпіонка з ковзанярського спорту Гунда Ніеман завоювали по 2 золоті медалі для своєї країни.
З невеликим відставанням у 3 нагороди друге місце посіла Об'єднана команда. Це було гідний виступ, незважаючи на втрату частини сильних прибалтійських спортсменів, які перейшли в національні збірні. Третьою стала Норвегія, традиційно сильна в зимових видах спорту. Знаменитий лижник Бьорн Дален суттєво підвищив рейтинг своєї команди, завоювавши три золоті медалі за одну Олімпіаду.
Команда США виступила не надто блискуче, зайнявши 5 місце в загальному неофіційному заліку. Найбільшого успіху домоглися американські ковзанярі і фігуристи. Зокрема, Крісті Ямагучі виграла золото в жіночому одиночному катанні.