Чому наша збірна програла на Євро-2012

Минулий чемпіонат Європи з футболу 2012 року приніс російським уболівальникам розчарування. Не найсильніша група, що дісталася нашій збірній після жеребкування, а також вдала гра в останніх товариських матчах перед турніром вселяли в уболівальників оптимізм.

Нічия з призерами минулого чемпіонату світу, уругвайцями, яскрава перемога над майбутніми фіналістами Євро-2012, командою Італії, змушували вірити в вдалий виступ російської команди. Результат першої зустрічі з чехами лише зміцнив надії, яким у підсумку не судилося збутися.

А між тим передумов для провального виступу збірної було чимало. Незрозумілі, заочні консультації по телефону фахівця з фізичної підготовки, управління командою головним тренером, який напередодні великого турніру оголосив про відхід зі збірної, говорили не на користь нашої дружини.

Надмірно консервативні погляди Діка Адвоката на формування складу команди, кістяк якої залишався незмінним протягом багатьох років, не йшли на користь збірної Росії. Нові гравці у вікову команду майже не призивалися. А адже в 2018 році Росія приймає чемпіонат світу і перед національною збірною вже поставлені найвищі цілі. Молодим футболістам пора набиратися досвіду на найвищому рівні. Але як це зробити, якщо вони навіть не залучаються в команду.

У збірній не знайшлося справжнього лідера, здатного у вирішальний момент взяти гру на себе і повести команду вперед через «не можу». У вирішальній грі з Грецією нашим гравцям не вистачило волі, а тренеру - тактичної майстерності. Так, суперник забив гол і пішов у глухий захист. Але оборона греків була непрохідною, що довели в чвертьфіналі німецькі футболісти.

За весь матч запам'ятався удар Дзагоєва і одна з численних спроб Кержакова. Безглузде катання м'яча навкруги і пара небезпечних моментів за 90 хвилин гри - занадто мало для сучасної команди, що ставить перед собою високі завдання, про які напередодні турніру заявляв з високої трибуни екс-глава Російського футбольного союзу Сергій Фурсенко.