Природне право дійсно базується на філософських принципах. Це галузь права, яка закріплює за будь-якою людиною цілий перелік невід'ємних прав і свобод. Природне право тому й називається таким, оскільки воно пропагує їх природність, необхідність наявності у кожної людини. Він має право володіти ними незалежно від місця народжуваності, соціального стану та рівня доходів.
Ця галузь створювалася на противагу звичайному позитивному праву, яке регулює життєдіяльність суспільства в даний момент. На чому ґрунтується це протистояння? Природне право - це ідеал у світі правових норм. Воно пропагує мрії про ідеальний праві - такому, яким би воно могло бути. У реальності ж править бал позитивне право - нормативно-правові акти, що діють на території різних країн.
Більшість законів, на які спирається система влади будь-якої держави, діють протягом довгого часу. А природне право вимагає постійної зміни нормативних актів, що в принципі неможливо. Звичайно, зміни в закон періодично приймаються, але деякі закони апріорі не можуть часто змінюватися -такие, як, наприклад, Конституція.
Існує теорія, за якою природне право є частиною позитивного. Але оскільки ці дві галузі взаімоісключающі, вона не може бути вірна. Однак, вчені-правознавці намагаються з'єднати їх воєдино. Навіщо? Бо тоді вони зможуть працювати в тандемі, а це благотворно позначиться на розвитку сучасного права. При виробленні концепцій розвитку природного права необхідно враховувати реалії позитивного, використовуваного в даний момент. У свою чергу, при складанні нових законів важливо враховувати тенденції природного.