Перша поява гандболу в програмі олімпіади відбулося на останніх літніх іграх перед початком Другої світової війни. У Берліні грали команди, що складалися з одинадцяти гравців, а переможцем того турніру стала команда господарів змагань. Повернувся цей вид спорту на олімпійські свята спорту лише 36 років потому. І знову це сталося в Німеччині - в Мюнхені змагалися чоловічі команди, які, відповідно до сучасних правилами, були складені з 7 гравців. Тоді переможцем стала збірна Югославії. Вже наступного олімпіаді в канадському Монреалі до чоловічого гандбольному турніру був доданий і жіночий. У той рік команди СРСР виявилися сильнішими за суперників як у жіночому, так і в чоловічому змаганні.
Радянська жіноча збірна перемогла і в наступному олімпійському турнірі 1980-го року в Москві, а всього збірні Радянського союзу чотири рази завойовували золоті нагороди і по одному разу ставали срібними та бронзовими призерами. Це кращий показник серед всіх країн, що брали участь в олімпійських гандбольних турнірах. Після припинення існування Радянського союзу переможну традицію спочатку продовжили збірні, складені з гравців колишніх республік СРСР - вони завоювали по одній золотій і бронзовій нагороді. Потім достатньо успішно виступали на літніх іграх та національні команди Росії, які виграли по одній медалі кожної гідності.
З інших країн найвищих показників домоглася Югославія, що завоювала на олімпіадах п'ять медалей різного ґатунку. Після розпаду і цієї держави його традиції продовжила одна з колишніх республік - національні команди Хорватії додали до списку ще дві золоті нагороди. І Росія, і Хорватія мають всі шанси поповнити свої скарбнички медалями ігр XXX літньої Олімпіади в Лондоні - чоловічі та жіночі гандбольні збірні цих країн отримали право брати участь у турнірах 2012 року.