Педагогіка як наука збирає та узагальнює різноманітні факти, встановлює причини та зв'язку в явищах, характерних для області виховання і навчання дітей. Наука педагогіка описує і дає пояснення на запитання про зміни у розвитку особистості під впливом виховання і навчання. Знання та досвід педагогіки необхідні для передбачення та управління процесом особистісного розвитку.
К. Д. Ушинський, відомий найбільший російський педагог, стверджував, що для виховання дітей недостатньо грунтуватися виключно на особистому досвіді. При цьому він проводив аналогію між педагогічною практикою (без теорії) і знахарством (в медичної допомоги). Тим не менш, життєвий досвід в педагогіці передавався із століття в століття, міняв цінності, але при цьому зберігався в народній педагогічної культурі, і в даний час склав основу наукових знань педагогіки. Тому К. Д. Ушинський говорив також, що, «звертаючись до народності, виховання завжди знайде сприяння в живому, сильному почутті людини, яке впливає сильніше переконань».
Вчений і практик А. С. Макаренка сформулював поняття об'єкта педагогіки як науки. Цим об'єктом є педагогічний факт (явище), але не дитина та її психіка. При цьому дитина не вимикається з дослідницького уваги. Таким чином, педагогіка, як наука про людину, досліджує діяльність, спрямовану на розвиток і формування особистості-формує систему педагогічних явищ, які називаються освітою.
Освіта - це предмет педагогіки. Воно характеризується як цілісний реальний педагогічний процес, організований у сім'ї, освітніх, а також культурно-виховних установах. Наука педагогіка вивчає суть, закономірності, тенденції, перспективи розвитку виховання та освіти людини протягом усього його життя.
Завданнями педагогіки як науки залишаються розробка теорії і методів організації діяльності вчителя, форм і методів її вдосконалення, а також стратегій і способів взаємодії педагогів і учнів. Педагогіка як наука постійно виявляє закономірності у сфері виховання, освіти, управління педагогічними процесами.
Результатом її впливу є вихованість, навченість, розвиненість особистості в певних параметрах. Ця наука безперервно вивчає та узагальнює досвід і практику педагогічної діяльності. Невід'ємною особливістю праці вчителя є постійне накопичення ефективних засобів впливу на учнів.