Дорослій людині в нормі потрібно 8 годин нічного сну, дитині - не менше 10. Стільки часу потрібно організму, щоб відновити витрачену за день енергію, накопичити сили для наступного дня.
Підвищена стомлюваність, слабкість, сонливість, нервозність виникають вже на другу добу при недосип і недостатньому відпочинку.
Короткочасність сну і збитий режим дня можуть призвести не тільки до нешкідливою неуважності, а й загрожують тяжкими наслідками для здоров'я. Недостатність нічного відпочинку з часом провокує підвищення артеріального тиску, зміна рівня цукру в крові, зростання рівня гормонів стресу, зниження кількості лептину (гормону, що пригнічує апетит). До речі, саме працівники нічних змін через що відбуваються в їх організмі змін, викликаних недосипом, часто підкріплюються калорійною їжею, відчувають потребу в солодкому без явної на те необхідності. А це вже сприяє набору маси тіла, збільшує ризик розвитку цукрового діабету.
Але це ще не всі негативні наслідки. Брак сну призводить до незахищеності організму від запальних процесів в органах і тканинах, зниження рівня імунітету. Це пояснюється тим, що тільки під час повноцінного сну в надниркових виробляються гормони кортикостероїди (які мають протизапальний ефект). Їх максимальна кількість утворюється тільки до ранку. А якщо режим збився, то і ранок для біологічного годинника організму не настає або значно зсувається, а значить, вироблення гормонів залишиться на низькому рівні. Як наслідок - застуди, запалення, ГРВІ.
Неврологи попереджають ще про одну важливу особливість. Так, сон сприяє не тільки відновленню сил та енергії, а й зміцнює пам'ять, дозволяє зафіксувати та упорядкувати спогади. Під час нічного відпочинку мозок людини постійно працює, в пам'яті відкладається найбільш важлива інформація. Саме тому повноцінний міцний сон важливий для створення ідей, проектів, винаходів, творчої та наукової діяльності, а найголовніше - він сприяє зміцненню знань, блискучою здачі іспитів, продуктивної працездатності.