Зимові олімпійські види спорту: хокей

Тоді це були літні Олімпійські ігри, в програму білих олімпіад хокей з шайбою увійшов, починаючи з 1924 року. На довоєнних і перших повоєнних турнірах безроздільно панували канадці. Лише одного разу в 1936 році на Олімпіаді, що проводиться у фашистській вже Німеччині, канадці поступилися збірній Великобританії.

У 1956 році пальму першості у канадців перехопили радянські хокеїсти, які до 1988 року лише двічі поступалися американцям в 1960 і 1980 роках. Естафету збірної СРСР підхопила Росія, перемігши на Олімпійських іграх 1992 у французькому Альбервілі. До теперішнього часу російські хокеїсти повторити того успіху не змогли.

На останніх же іграх 2010 у Ванкувері, поступившись у чвертьфіналі канадцям з розгромним рахунком 3: 7, росіяни показали найгірший результат за більш піввікову історію участі в білих Олімпіадах - шосте місце. До цього радянські та російські збірні незмінно входили до четвірки кращих команд.

Останнє двадцятиріччя, коли рівень провідних команд підрівняти, олімпійські турніри стали ареною безкомпромісної і непередбачуваною боротьби. Двічі за цей період перемагала Канада, стільки ж Швеція і один раз тріумфаторами ставали чеські хокеїсти.

Хокейні олімпійські турніри цікаві ще тим, що на відміну від чемпіонатів світу на період проведення матчів призупиняються змагання Національної хокейної ліги, в якій грають лідери всіх провідних збірних, і на Олімпіаду команди з'їжджаються в своїх кращих складах. Як правило, вони влаштовують грандіозне свято хокею.

Починаючи з Олімпійських ігор 1998 року, що відбулися в японському Нагано, стали проводитися жіночі турніри з хокею з шайбою. Перше олімпійське золото у цьому виді програми дісталося американкам, які перемогли у фіналі збірну Канади з рахунком 3: 1. Надалі незмінно успіх супроводжував канадським хокеїстки.