Літні олімпійські види спорту: тхеквондо

Силове розбивання предметів показує, наскільки велика сила, яку спортсмен вкладає в виконувані удари. Для такої демонстрації потрібно верстат певної конструкції. У нього закріплюють дошки, які тхеквондистів повинен розбити рукою або ногою. З кожною вдалою спробою збільшується число дощок у верстаті.

В результаті виконання програми спецтехніки можна визначити ефективність атаки спортсменів. Учасник змагань повинен розбити дошку, яка знаходиться на великій висоті, в стрибку. Оцінюється правильність удару і вміння приземлитися на ноги.

Продемонструвати різні захисні і атакуючі руху тхеквондиста можуть, виконуючи технічні комплекси. Спортсмени імітують двобій із суперником.

Під час спарингу спортсмени застосовують свої вміння на практиці. Тут заборонені грубість чи неконтрольовані удари, а також больові прийоми.

Учасники змагань з тхеквондо повинні надягати захист: фути, рукавички та спеціальний одяг. Футами називають спортивне взуття, яка запобігає від травм підйому стопи. У них знижується жорсткість контакту. Зони паху, передпліччя, голови і гомілки теж повинні бути надійно захищені, наприклад, бандажами і шоломами, адже тхеквондо є контактним видом спорту.

Змагання проводять на зоні, площею 12 м, яка складається з мату з еластичним покриттям. Мат піднімають над підлогою на платформу, висотою 1 м. Безпосередньо сутичка відбувається в центральному синьому квадраті цього майданчика. Інша площа зафарбована в червоний колір. Заступ спортсмена в неї може бути причиною припинення поєдинку на розсуд рефері.

Змагання проходить згідно 4 ваговими категоріями спортсменів. Для чоловіків це групи до 58, до 68, до 80 і більше 80 кг, а для жінок визначені такі межі: до 49, до 57, до 67, понад 67 кг.