Що таке компетенція

При оцінці персоналу під компетенцією розуміють формальні вимоги до особистісних і професійних якостей співробітників. У компанії прописуються певні набори ключових компетенцій для різного персоналу, що складаються зазвичай з 5-9 ознак. Вони служать основою для прийняття управлінських рішень при призначенні на посаду або відмову. В юриспруденції цим терміном позначають коло юридично встановлених повноважень конкретного органу або посадової особи. Типи компетенцій: - професійні (відносяться до конкретного технологічного процесу) - - надпрофесійних (відносяться до різних елементів трудового середовища - ефективній взаємодії з іншими працівниками, вмінню здійснювати і удосконалювати свою трудову діяльність) - - ключові, або базові (необхідні для отримання нових знань, адаптації до нових вимог і ситуацій). Ключова компетенція в свою чергу поділяється ще на кілька видів. Комунікативна компетенція - вміння спілкуватися і любити це робити. Не обов'язково знати все, часто буває досить знати людину, яка знає відповідь на потрібне питання. Комунікативно компетентна людина з легкістю налагоджує зв'язки, набираючи соціальний капітал. Інформаційно-комунікаційна компетенція - це продовження або доповнення комунікативної компетенції. Тільки замість знайомства з потрібними людей тут виступає вміння знаходити потрібні відповіді в інформаційних джерелах - інтернеті, перш за все. Сучасні засоби зв'язку надають величезний вибір можливостей. Соціальна компетенція - це знання законів, звичаїв суспільства, уміння жити в ньому. Самоменеджмент - це вміння керувати собою і своїм життям. Термін «компетенція» був вперше використаний американським соціологом Р. Уайтом в 1959 році. Він позначив компетентність як ефективну взаємодію особистості з навколишнім середовищем. На початку 70-х років 20 століття були проведені перші серйозні дослідження з розробки компетенцій. У той час підбору співробітників традиційно здійснювався екзаменаційним шляхом - перевірялося знання загальноосвітніх предметів, історії Америки, правил англійської мови і деяких економічних знань. Але в подібному підході були серйозні недоліки - тести з працею проходили мовні меншини, крім того, набрані бали не гарантували успіх. Девідом МакКлелланд розробив концепцію поведінкової компетенції, яка визначала поведінку успішних керівників. Був складений список з 19 загальних компетенцій. У 1989 році були визначені моделі компетенцій підприємців, продавців, службовців різних організацій. Приклади менеджерських компетенцій - надання впливу, аналітичне мислення, орієнтація на досягнення, впевненість у собі, командна робота, співпраця та інші. Звичайно, ідеальних співробітників, у яких все компетенції будуть гармонійно розвинені, практично не знайти. У разі нерівномірного розвитку, одні компетенції можуть доповнюватися іншими. За допомогою системи компетенцій вирішуються такі завдання, як підбір персоналу, оціночні заходи, адаптація нових співробітників, мотиваційні програми, формування кадрового резерву, навчання і розвиток співробітників, розвиток корпоративної культури. Для оцінки компетенцій використовуються професійні та психологічні тести, проектні методики, групові дискусії, ділові ігри та інші заходи.