Вправи Дікуля

Загальні правила

Існують загальні правила виконання вправ Дікуля. Ними не можна нехтувати, в іншому випадку заняття можуть посилити проблему і завдати шкоди. Правила такі:
- не можна порушувати порядок вправ, тобто міняти їх місцями, і це не обговорюється;
- не можна робити більшу кількість підходів і повторів, ніж зазначено в програмі. Якщо раптом виникло відчуття, що певна вправа дається легко, необхідно завантажити м'язи додатково, тобто робити ті ж вправи, з тією ж кількістю повторів, але з додатковою навантаженням (гантелями, гумовим бинтом і ін.);
- вагу і противагу вибирається з урахуванням самопочуття. Важливо не хизуватися, а розумно, тобто поступово, привчати свій організм до навантажень. Для початку слід підібрати таку вагу, з яким виконувати вправи буде легко;
- під час виконання вправ необхідно прислухатися до своїх відчуттів (це особливо відноситься до початківців). Самоконтроль - одна з найважливіших умов методики Дікуля. Головне - не поспішати і тримати зв'язок з лікарем. Ні про які певних термінах роботи в якомусь з режимів і мови бути не може, таке лікування припускає виняткову індивідуальність.

Вправи треба виконувати постійно. Тривалі перерви робити не можна, потрібний момент, коли рухливість суглобів ще можна відновити, може бути безповоротно втрачений. Треба займатися 3 рази на тиждень, без пропусків.

Повтори і підходи

Кожна вправа передбачає певну кількість повторів і підходів. Якщо в програмі вказано, що необхідно зробити 3 підходи по 8 повторів, то це означає, що дане вправу потрібно повторити 8 разів, після чого відпочити пару-трійку хвилин і знову зробити це ж вправу 8 разів. Знову відпочити і знову виконати 8 разів. Таким чином і вийде 3 підходи по 8 повторів.

Якщо з урахуванням самопочуття необхідну кількість підходів виконати неможливо, то методикою допускається зробити 1 підхід, але тільки за умови тієї кількості повторів, яке диктує програма. Продовжувати виконувати вправи доти, поки не стане робити це легко, тоді й підходи можна збільшити.

Вправи можна підсумовувати. Деякі пацієнти, ігноруючи правила виконання вправ, що не вникнувши в суть повторень і підходів, починають жваво проробляти весь комплекс підряд, без відпочинку, або відпочиваючи, коли їм це заманеться, коли їм це зручно. Це грубе порушення всієї системи! Якщо вказаний відпочинок 2-3 хвилини після певної кількості повторів, то саме стільки і треба відпочивати, саме стільки потрібно часу, щоб відновилися пульс і дихання, а також приплив крові до всіх м'язів.

Розминка

Перш ніж приступати до виконання вправ, слід зробити повноцінну розминку, щоб гарненько розігріти м'язи, тобто підготувати їх до роботи. Хороша розминка полягає в плавних нахилах вперед, назад, в сторони. Без фанатизму. Не треба доводити себе до запаморочення і потемніння в очах. Все має відбуватися повільно і плавно.

Руху

Вправи Дікуля виконуються з повною амплітудою, як зазначено в умовах програми. Необхідно прислухатися до власного тіла і здійснювати всі рухи за рахунок саме тих м'язів, над якими слід працювати особливо. Слід відкинути сором і попросити своїх близьких або товаришів, що займаються поруч, поспостерігати за вами з боку. Нехай вони простежать за тим, щоб вправи виконувалися саме так, як зазначено у вашій індивідуальною програмою.

Сам займається повинен дотримуватися рівнозначність швидкості рухів як при напрузі, так і при розслабленні. Неприпустимо виконувати вправи в швидкому темпі, ривками, різко. Тільки неспішність і плавність.

Дихання

Під час виконання вправ Дікуля необхідно стежити за диханням. Воно має бути неглибоким і рівним. При навантаженнях затримувати дихання можна. Орієнтуватися треба на таку схему: при максимальній напрузі - видих, при розслабленні - вдих.

Вправи лежачи і виси

При гострих болях не допускається висіти на перекладині, тому хребет може отримати додаткову травму. На початковому етапі розумніше робити деякі вправи в положенні лежачи. Освоївши руху, можна буде переходити на дошку, розташовану під певним ухилом. Потім поступово збільшувати кут її нахилу і займатися до тих пір, поки дошку не переведуть у вертикальне положення. Кут нахилу дошки можна регулювати за допомогою шведської стінки або звичайного стільця, якщо мова йде про домашніх заняттях (стілець ставиться спинкою до стіни, дошка встановлюється спочатку на його сидіння, а через якийсь час - на спинку).

При виконанні вісов не можна різко зістрибувати з поперечини на підлогу або заплигувати на неї. За правилами треба вхопитися за перекладину, повільно віддати власну вагу на руки і повиснути, фіксуючи зазначений час, потім повільно перемістити вагу на ноги і плавно зійти вниз. Ніякої бравади, ніякого невиправданого перенапруження і ризику бути присутнім при виконанні вісов не повинно.

Від простого до складного

Деяких пацієнтів на початку занять дивує легкість виконання вправ (їм видається, що вправи Дікуля - це нелюдське напруження), і вони просять почати відразу із складного. Це неприпустимо. Система побудована так, що починати треба саме з простого, з азів. Організм необхідно підготувати до корекційної роботи. Позбавлятися від наслідків серйозних травм спини і кінцівок слід розумно, тобто з розумом. Від щадного режиму через проміжну сходинку до складного блоку вправ - ось правильний шлях. Іншого в методиці Дікуля просто немає.