Зимова Олімпіада 1956 року в Кортіна д'Ампеццо

П'яті (зимові) Олімпійські ігри пройшли в 1956 році в Кортіна-д'Ампеццо (Італія) з 26 січня по 5 лютого. Участь у них брали 942 спортсмена, з них 146 жінок, з 33 країн. Цього року на Іграх дебютувала команда СРСР (53 спортсмена), кардинально змінила розклад сил. Всього відбулося 245 змагання в 5 видах спорту, програма лижних гонок була змінена і розширена. Так, замість гонки на 18 км відбулися лижні забіги на 15 і 30 км. Жінки боролися за золото на естафеті 3х5 км.
Зимова Олімпіада 1956 року в Кортіна д'Ампеццо


Вже в 1920-30-х роках Кортіна-д'Ампеццо був досить відомим центром зимового спорту. Тут проводилися першості з гірськолижного та лижного спорту. Цим курортним містом висувалася кандидатури і на ОІ в 1940 році.

Місто до початку Ігор повністю перетворився. Був зведений прекрасний сучасний стадіон з 4-ярусними трибунами, підготовлена високогірна швидкісна доріжка для ковзанярів. Також побудували новий трамплін (80 м) - за визнанням учасників змагань один з найкращих у світі.

Вперше цього року одним із спортсменів від імені всіх учасників Ігор була виголошена Олімпійська клятва (це зробила італійка Джуліана Ченал-Мінуццо). ТВ-трансляція таких змагань також велася вперше.



Як вже говорилося, спортсмени СРСР кардинально змінили розстановку сил на свою користь. Вони виступали у всіх змаганнях, крім бобслею і фігурного катання. Перше золото в лижній гонці на 10 км для Радянського Союзу заробила Л. Козирєва, причому друге і третє місця також розділили радянські лижниці. В естафеті радянська команда завоювала срібло, а перемогли тоді фінські лижниці. Першими в історії призерами ОІ не з скандинавських країн були також наші спортсмени - Павло Колчин в скарбничку збірної СРСР вніс 3 нагороди - 1 «золото» і 2 «бронзи».

У лижних гонках у чоловіків боротьба була відносно рівною. За однією вищої нагороди отримали норвежці, фіни, шведи і спортсмени з СРСР. У стрибках з трампліном кращим був фінн Л. Хювярінен (81 і 84 м), який практикував нову техніку стрибка, а в двоєборстві перемогу святкував С. Стенерсен з Норвегії. У змаганнях з гірськолижного спорту впевнено домінував австрієць А. Зайлер, перемігши у всіх 3 видах змагань.

Що стосується основної сенсації VIII зимових Олімпійських ігор, її глядачам подарували радянські спортсмени. Норвежці, які в 1952 були на голову вище всіх, задовольнялися лише двома срібними нагородами. Спортсмени з СРСР ж цього разу були краще: це довели новий світовий рекорд (40,2 с) і «золото» Е. Гришина на дистанції 500 м, а також два світових рекорди (і, звичайно, 2 золотих медалі) на дистанції 1500 м все того ж Гришина і Ю. Михайлова. Олімпійський рекорд на дистанції 5000 м поставив наш Б. Шилков. Мешканці півночі ж святкували перемогу лише одного разу - на 10 000 м (1 місце у шведа С. Еріксона).

У бобслеї (двійка) срібну та золоту нагороди отримали італійці, на четвірках «золото» отримали швейцарці, а Італія задовольнялася другим місцем. В одиночному фігурному катанні чемпіонами стали фігуристи з США, в парній програмі - з Австрії.

Хокеїсти збірної СРСР впевнено обіграли всіх своїх суперників і стали чемпіонами ОІ, а непереможні канадці задовольнялися лише 3 місцем, відпустивши вперед ще й США (програли американцям 1: 4).

У підсумку СРСР в загальному заліку зайняла перший рядок - 104 очки і 16 медалей (7-3-6), друге місце у Австрії - 66,6 очок і 11 медалей (4-3-4), третє місце у Фінляндії - 57 очок і 6 медалей (3-3-1).


Увага, тільки СЬОГОДНІ!