Соціальна робота - це професійна діяльність з надання допомоги індівівам, групам, громадам з метою поліпшення їх якості життя та створення сприятливих умов для розвитку. Тому її розглядають як особистісну службу допомоги людям.
Найбільш відомими представниками цієї роботи є соціальний педагог і працівник. Вони є сполучною ланкою між клієнтом і суспільством. Фахівці соціальної роботи не чекають, коли до них звернуться за допомогою. У етично допустимій формі вони самі виходять на контакт з сім'єю: вивчають психологічні, вікові та матеріальні особливості людей. На основі отриманої інформації вникають у світ сім'ї, дізнаються про її інтереси, умови життя і проблеми.
Потім соціальний працівник (педагог) впливає на створення гуманних, моральних і фізично здорових стосунків у сім'ї. Всі його дії повинні бути спрямовані на вирішення проблеми. Він повинен створити умови, необхідні для подальшого повноцінного розвитку сім'ї. Наприклад, в сім'ї росте важкий підліток, у якого не складаються взаємини з батьками. Спеціаліст соціальної роботи спочатку вникає в сім'ю, у взаємини між її членами. Можливо, він приверне працівників інших сфер: психолога, вчителя, інспектора у справах неповнолітніх. Спільно вони проводять діагностику і вирішують проблему. В результаті чого повинно налагодитися взаємовідношення між їх об'єктом і його родиною, а також із суспільством у цілому.
Соціальна робота дуже багатогранна. Вона полягає в наданні допомоги інвалідам, пенсіонерам, неповним сім'ям, сім'ям військовослужбовців строкової служби, багатодітним сім'ям, студентським сім'ям з дітьми та сім'ям, які взяли дитину під опіку.
Сім'я, кинута напризволяще державою, згодом може реально загрожувати благополуччю суспільства. Тому і створюються в країні Центри соціальної допомоги сім'ї і дітям, телефони довіри. Щоб громадяни могли у важкий для них момент поділитися з кимось своєю проблемою і чекати адекватної допомоги.